Війна змінює щоденну реальність – і так само стрімко змінює мову. Українці за роки російського вторгнення створили сотні нових слів, якими фіксують досвід спротиву, іронію, біль і стійкість.
Про те, як саме війна трансформує українську лексику, які неологізми закріплюються в ужитку та чому саме дієслова стали головними «двигунами» мовних змін, розповіла завідувачка кафедри української мови та методики навчання Житомирського державного університету імені Івана Франка Галина Гримашевич.
За її словами, словниковий склад будь-якої мови найчутливіше реагує на події позамовної дійсності. Російсько-українська війна стала потужним екстралінгвальним чинником, який запустив масштабні лексико-семантичні процеси.
Ці зміни, наголошує мовознавиця, демонструють одразу два паралельні вектори – появу нових слів і переосмислення значень уже наявних.
“Динамічні зміни в українській лексиці, зумовлені війною, з одного боку, відображають силу та незламність українського духу, національну слово- і мовотворчість, а з іншого – засвідчують активне функціювання неолексем і семантичних зрушень”, – пояснила Галина Гримашевич.
Найшвидше нові слова народжуються й поширюються в соціальних мережах, медіа, художніх і публіцистичних текстах про війну. Саме там українці фіксують новий досвід і надають йому мовної форми.
За спостереженнями дослідниці, вже зафіксовано понад 500 нових лексем – від окремих слів до фразеологізмів і стійких словосполучень.
“Сучасні неологізми, зумовлені воєнними подіями, активно входять до лексикону користувачів соцмереж і ЗМІ. Вони належать до різних частин мови і поповнюють лексико-граматичні класи української мови”, – зазначила Галина Гримашевич.
Найбільший потенціал новизни, за словами мовознавиці, виявили саме дієслова. Вони дозволяють передати рух, наступ, результат і динаміку війни.
“Дієслова-новотвори допомагають відтворити наступальність і результативність. Найчастіше вони описують дії наших захисників”, – пояснила дослідниця.
Продуктивними для таких утворень стали українські та іншомовні префікси.
- від- та од-: відхаймарсити, одбайрактарити, відвухсотити, відбандерити
- за-: заджевелінити, забайрактарити, задвохсотити, загарпунити
- на-: наволонтерити
- де-: декомунізувати, дерусифікувати
- дез-: дезактивувати
Окрему групу становлять дієслова недоконаного виду, якими часто позначають дії російської армії або негативні суспільні явища, а також окремі позитивні дії українців – зокрема донатити чи мінусувати ворога.
Події війни породили й широку групу іменників, які називають нові явища, процеси та учасників бойових дій.
- літакопад – систематичне збивання російської авіації
- бавовнятко – вибухи та обстріли
- мобіки – мобілізовані росіяни
- рашизм, терраша – означення російської агресивної ідеології та держави
- могилізація – безглузде знищення чоловічого населення Росії
Частина таких іменників утворена з префіксом де-, що відображає російський пропагандистський наратив.
- деукраїнізація
- дебандеризація
- денацифікація
- демілітаризація
Окремий пласт становлять універбати, контамінати та складні слова, які часто мають іронічне або саркастичне забарвлення.
- гуманітарка, волонтерка
- путлер, путіночет, Кімолаїв
- інтернет-війська, TikTok-війська
- кіберкозаки, кібервійна
- свинособаки, бандеромобіль, бандеросмузі
Широко вживаються й неологізми, утворені способом зрощення зі збереженням російської вимови.
- аналоговнєт
- іхтамнєт
- потєрьнєт
- адіннарот
Для воєнної лексики характерна надзвичайна синонімічність. Такі ряди виконують емоційно-оцінну функцію й транслюють негативне ставлення до окупантів.
- оркостан, мордор, ерефія, раша, рашка
- орки, рашисти, русня, чмоні, ватники
- путлер, ліліпутін, ботоксний дід, хапутін
Подібні ряди утворюють і дієслова.
- мінусувати, відкобзонити, задохсотити
- заджевелінити, забайрактарити, застінгерити
Окремий спосіб творення нової лексики пов’язаний із графічним використанням літери Z, яка стала символом російського нацизму.
- Z-окупанти
- Zаблуди
- Z-трофей
- деZертири
- Zвірюки
- держZрадник
Чимало неологізмів мотивовані антропонімами – прізвищами українських та іноземних політиків і публічних осіб.
- залужнити, притУлити, кімити
- арестовити, подолякати, порошенитись
- дудати, шольцити, макронити
- кадирити, орбанутися, відкобзонити
Такі слова, зазначає Галина Гримашевич, мають чітко виражену оцінну конотацію, яка відображає ставлення українського суспільства до конкретних персон у період війни.
У мовленні активно функціонують і неологізми, пов’язані з географічними назвами.
- відірпінити, відбучити, відкатюжити
- джанкоїтися
- наГостомеляти, перегостомелити
- відчорнобаїти
Ці слова закріплюють у мові пам’ять про конкретні події та місця, які стали символами спротиву.
“Аналіз динамічних змін у лексичній системі української мови свідчить, що саме лексико-семантичний рівень найактивніше реагує на нові реалії воєнного часу і відображає їх”, – підсумувала Галина Гримашевич.
Війна вже залишила слід не лише в історії, а й у словниках. За цей час з’явилися спеціальні лексикографічні видання, присвячені мілітарній лексиці та неологізмам. І, за словами мовознавців, цей процес далекий від завершення – українська мова продовжує фіксувати й осмислювати досвід боротьби.
