Житомирська художниця Алла Волошина понад два десятиліття присвячує себе іконопису. За цей час вона створила близько 800 ікон. У своїх роботах мисткиня поєднує канонічні традиції з особистим творчим баченням, завдяки чому її твори мають впізнаваний стиль.
В інтерв’ю вона розповіла про власний творчий шлях, символіку іконопису, підготовку до створення образів та пояснила, чому не кожен художник може стати іконописцем.
Алла Волошина говорить, що малює з раннього дитинства. Перші фарби – медова акварель – з’явилися у її житті, коли їй було лише три роки. Відтоді малювання стало природною частиною життя.
Згодом вона працювала у сфері профтехосвіти. Щоб допомагати учням опановувати різні художні техніки, мисткині довелося багато вчитися самостійно та вдосконалювати свої навички.
Як художниця стала іконописицею
Поворотним моментом стала ситуація на початку 2000-х років. Учні попросили її проконсультувати щодо оформлення храму, який відновлювали при міській лікарні.
Щоб підтримати учнів і не втратити авторитет, вона погодилася написати серію ікон. Саме під час цієї роботи художниця відчула щось нове та несподіване для себе.
“Відтоді я кажу – зайшла художницею, а вийшла іконописицею”, – пригадує Алла Волошина.
Вона також згадує, що благословення священника на цю роботу сприйняла як знак довіри. З часом, вивчаючи іконопис глибше, почала усвідомлювати особливу відповідальність цього мистецтва.
Скільки саме робіт створила, мисткиня точно не підраховувала. Але, за її словами, йдеться приблизно про 800 ікон, які знаходяться як в Україні, так і за її межами.
Техніка і символіка іконопису
Алла Волошина працює у традиційній техніці іконопису. Основою є дерев’яна дошка, поверх якої наносять левкас, після чого використовують темперні фарби.
Мисткиня наголошує – важливими у цьому процесі є не лише техніка та матеріали, а й внутрішній стан. Для неї необхідними складовими роботи є молитва і душевна рівновага.
За словами іконописці, ікона відрізняється від звичайного релігійного живопису насамперед символічним змістом. У ній кожна деталь має значення – від кольорів до написів.
Дошка символізує міцність віри, левкас – чистоту початку. Охри, якими пишуть обличчя і руки святих, походять із глини – тієї самої, з якої, за біблійним переказом, створена людина. А яєчний жовток у темпері символізує початок життя.
Підготовка до написання ікони
Перед початком роботи мисткиня завжди читає молитву та просить благословення. Це для неї невід’ємна частина творчого процесу.
Саме написання ікони може тривати недовго. Наприклад, образ формату А4 вона здатна створити приблизно за один день.
Однак підготовка до цього моменту інколи займає значно більше часу – від одного до двох місяців або навіть довше. За цей період вона намагається зосередитися, молиться і приводить до рівноваги власний внутрішній стан.
Якщо відчуває душевний неспокій, до роботи не береться.
Цінність писаної ікони
На думку Алли Волошиної, головна цінність ікони полягає в енергетиці, яку в неї вкладає іконописець. Це відчувається навіть через багато років.
На початку творчого шляху її вразили старі майже зруйновані ікони, на яких навіть після значного пошкодження залишалися очі святих і кінчики благословляючих пальців.
Саме ці деталі, за словами мисткині, зберігалися найдовше, ніби нагадуючи про духовний зміст образу.
Ікона як особистий сенс
Для Алли Волошиної ікона має особливе значення. Вона називає її своєрідним вогником, який допомагає шукати сенс життя.
Хоча майстриня отримує замовлення, вона наголошує, що ніколи не писала ікон виключно для продажу. Водночас замовлення для неї важливі – вони свідчать про довіру до її роботи.
На початку повномасштабної війни художниця створила ікону Архангела Михаїла та образ Богородиці “Скоропослушниця”. За її словами, ці роботи були написані на одному диханні.
Над чим працює зараз
Останнім часом Алла Волошина займалася реставраційними роботами. Крім того, вона створила ікону святого Миколая у незвичній іконографії.
Зараз мисткиня працює над сімейною іконою, у яку буде вмонтовано старовинний хрест. Робота ще триває.
Паралельно вона приділяє багато часу заняттям із дітьми та роботі з глиною. Це захоплення настільки її захопило, що іноді бракує часу реалізувати всі творчі задуми.
Іменні ікони і духовний захист
Окреме місце у творчості мисткині займають іменні ікони. Вони пов’язані з давньою традицією називати дітей на честь святих, пам’ять яких вшановують у певні дні.
Вважається, що таким чином людина отримує святого покровителя. Тому іменні ікони часто зберігають у домі як духовний захист.
Перед образом свого святого віруючі моляться за здоров’я, добробут і дякують за життєві дари.
Іноді, каже мисткиня, навіть сама дерев’яна основа підказує, який образ має з’явитися. Природна фактура дерева може нагадувати складки одягу чи обриси майбутнього образу.
Чи може кожен художник писати ікони
Алла Волошина переконана – технічно художник може навчитися писати ікони. Проте справжнім іконописцем стає лише той, хто усвідомлює духовний зміст цієї роботи.
Ікона для неї – це більше, ніж мистецький твір. Це значно більша відповідальність.
Почесне звання заслуженого майстра народної творчості України з іконопису вона сприймає як своєрідний аванс. І додає, що просить Божої благодаті й надалі рухатися цим шляхом та ділитися світлом віри і любові.
