До Всесвітнього дня бджоли, який щороку відзначають 20 травня з ініціативи ООН, у Житомирському обласному краєзнавчому музеї розповіли про один із найцікавіших експонатів етнографічної виставки «Промисли та ремесла Житомирщини» — дерев’яну ручну медогонку початку XX століття.
Цей старовинний пристрій належав пасічнику Антону Голубенку з села Троянів Житомирського району. Медогонка — це вид центрифуги, до якої вставляються рамки зі стільниками. Під час обертання, завдяки відцентровій силі, мед витягується зі стільників і стікає по стінках барабана.
У музеї наголошують: мед, віск, прополіс, перга та навіть мертві бджоли — усе це має цілющі властивості і широко використовується в народній медицині. Бджоли не лише забезпечують запилення рослин, а й виробляють унікальні продукти, що не мають аналогів у природі.
Історія винаходу медогонки
Перший прототип рамкової медогонки був створений італійським бджолярем Францом Грушкою у 1865 році. За переказами, ідея виникла випадково: син пасічника крутив кошик із рамками навколо себе, і мед почав витікати крізь щілини. Це наштовхнуло батька на думку про створення пристрою для збирання меду через обертання.
Винахід Грушки став справжнім проривом для бджільництва. Відтоді пасічники могли зберігати цілісність стільників та багаторазово їх використовувати, що значно полегшило і пришвидшило процес збирання меду.
Сьогодні всі охочі можуть побачити оригінальну дерев’яну медогонку та інші автентичні предмети, пов’язані з бджільництвом, завітавши до експозиції Житомирського обласного краєзнавчого музею.
