Радомишль на один день став місцем зустрічі для пластунів із різних куточків Житомирщини. Тут поєднали народне свято Колодія, знайомство з містом і тихе вшанування полеглого захисника України.
У суботу, 21 лютого, до Радомишля приїхали близько сотні пластунів із Житомира та Коростеня. Подію організував місцевий пластовий рій “Люті мурахи”, а сам захід присвятили пам’яті воїна Івана Окуневського.
Організаторка зустрічі, виховниця рою “Люті мурахи” Наталія Опімах розповіла, що радомишльський осередок складається з п’яти 11-річних пластунок і одного 13-річного юнака. Разом із батьками вони майже місяць готували програму для гостей.
“Діти долучалися в міру своїх можливостей. Саме так і формуються навички дорослішання – через участь в організації зустрічі, супровід груп, підготовку і проведення занять”, – зазначила Наталія Опімах.
За її словами, у Радомишль приїхали учасники віком від трьох років і до людей старших за 60. Усіх об’єднала спільна програма і жива атмосфера пластової спільноти.
Центральною частиною дня стали спільні майстерки, у яких брали участь і діти, і дорослі. Усі вони мали не лише навчальний, а й символічний зміст.
- виготовлення паперу за принципом старовинної папірні;
- моделювання з картону представників фауни Радомишльщини;
- декорування сувенірних пташок і вареників із содово-крохмальної суміші.
Під час створення пташок пластуни згадували полеглого воїна Івана Окуневського – оператора дрона, якого багато хто знав особисто.
“Ми робили пташок і водночас вшановували пам’ять Івана Окуневського – захисника України, який загинув, виконуючи свій обов’язок”, – сказала організаторка.
Ще однією метою зустрічі було показати гостям Радомишль і заохотити повертатися сюди знову. Саме тому до програми включили кілька екскурсійних маршрутів містом.
- виставка флори і фауни на території Радомишльського лісгоспу;
- замок Радомисль;
- місцевий краєзнавчий музей;
- майстерня кораблемоделювання;
- експозиція-майстерня кобз;
- спілкування з фронтменом гурту “Релікт” Василем Волівачем.
Пластуни не просто слухали екскурсоводів. Вони писали чорнилами, розшифровували повідомлення азбукою Морзе, вивчали сліди тварин і пробували грати на музичних інструментах.
“Наші гості казали, що в захваті і залюбки приїдуть іще. Їм здається, що Радомишль – великий пластовий осередок. А нас лише семеро. Завдяки спільній роботі звучить приємне: Радомишль – місто, яке справді цікаво відвідувати”, – підсумувала Наталія Опімах.
Свято Колодія у Радомишлі стало прикладом того, як традиції, пам’ять і жива спільнота можуть об’єднати людей різного віку навколо спільних цінностей.
