Близько сорока вулиць і провулків у різних громадах Житомирської області досі не були перейменовані, попри рекомендації від проєкту «Деколонізація. Україна» та Українського інституту національної пам’яті. Про це повідомив голова ініціативи Вадим Поздняков. За його словами, у частині випадків йдеться про саботаж або зумисне зволікання місцевої влади.
22 червня команда проєкту оприлюднила оновлені списки по всіх регіонах країни. У межах Житомирщини перелік охоплює кількадесят топонімів, які мають радянське або імперське походження, проте досі лишаються чинними.
Поздняков наголосив: похибка в даних може сягати кількох назв, однак загальна ситуація на Житомирщині потребує втручання — частина громад просто ігнорує рекомендації, посилаючись на «супротив» з боку населення.
Найбільш проблемні громади
У списку проєкту «Деколонізація. Україна» зазначені конкретні населені пункти й вулиці, які досі мають невідповідні назви:
- Бердичівська громада: провулок Ціолковського;
- Житомир: вулиці Вітрука, Ціолковського, провулок Галаничкової;
- Коростишів: вулиці 30 років Перемоги, 50 років Перемоги, Ціолковського;
- Ружин: вулиця Перших Комунарів;
- Брусилівська громада: вулиця Жовтнева у Романівці;
- Корнин та Новогуйвинське: вулиці Дружби народів;
- Черняхів: вулиця Майдан Рад;
- Волицька громада (Стара Котельня, Старосілля): 1 Травня, 8 Березня, Ватутіна, Зої Космодем’янської, Маяковського, провулок Ватутіна;
- Тетерівська громада: вулиця Мічуріна в Старошийці;
- Коростенська громада: вулиці Ніни Сосніної, Івана Черняховського, а також в селах Немирівка та Сингаї;
- Олевськ: вулиця Ковпака;
- Чоповицька громада: вулиці Ніни Сосніної в селах Барвінки, Загребля, Йосипівка, Липляни, Новобратське, Пристанційне (в останніх двох — ще й 3 провулки);
- Гладковицька громада: вулиця 8 Березня та Ніни Сосніної в Гладковичах, вулиця Правди в Радчицях;
- Ушомирська громада: вулиця Жмаченка в Поліському;
- Брониківська громада: Першотравневі вулиці у Новій Романівці та Теснівці.
Чому досі не перейменували
Як зазначив Вадим Поздняков, відмова від перейменування здебільшого не має об’єктивних причин. У більшості випадків рішення блокується з політичних міркувань або через вплив проросійських настроїв у громадах. Зокрема, в Коростишеві саботують перейменування вулиць 30 і 50 років Перемоги на імені Василя Стуса та Симона Петлюри, попри офіційні листи з Інституту національної пам’яті.
«У багатьох громадах просто не хочуть робити кроки, які можуть викликати “незручні” дискусії. Але це не позиція. Якщо є рекомендація від державного органу і вона стосується дерусифікації – її треба виконувати», — сказав Поздняков.
Чи можуть вулиці лишитися без змін
Голова проєкту підкреслив: рекомендації щодо перейменування не є формальністю. Громади мають юридичний обов’язок ухвалити відповідні рішення. Питання остаточного контролю зараз залежить від повноважень обласних адміністрацій.
Поздняков повідомив, що на круглому столі в Києві 30 червня ініціатива порушить тему подовження строків для ОДА, які також відповідальні за реалізацію процесу. Відповідно до чинного порядку, після закінчення 9-місячного строку для громад, облдержадміністрації мають лише 3 місяці на остаточне вирішення питань.
«Три місяці на перевірку сотень вулиць, пам’ятників, меморіалів – це надто мало. Ми будемо вимагати продовжити цей строк ще на пів року. Я сам працював із кількома адміністраціями, і знаю, яка це фізична навантаженість. Якщо хочемо остаточно завершити деколонізацію, мусимо дати адміністраціям час», — зазначив він.








