Поезія про втрату сина зазвучала зі сцени, щоб допомогти Збройним силам України. 25 липня у Звягелі на Житомирщині відбувся другий благодійний показ вистави «Усе буде добре, цілую…» від аматорського театру «Відчуй себе». Під час заходу глядачі зібрали 15 тисяч гривень на спецобладнання для оборонців.
Зібрані за вхідні донати кошти перерахують благодійному фонду «Звягель допомагає». Ці гроші спрямують на офіційний рахунок для придбання необхідної військової станції.
«Нам було надзвичайно важливо показати, як сьогодні живуть військові та їхні родини: з почуттями, переживаннями, нездійсненними мріями, відкладеним на потім життям, болем і втратами. Водночас ми хотіли показати, як вони знаходять у собі сили жити далі, попри всі випробування», — пояснила мету проєкту співорганізаторка театру та голова ГО «Тутешні. Поруч» Тетяна Пашковська.
В основу зворушливої постановки покладено авторські вірші Світлани Данилишиної. Жінка втратила на війні сина Дмитра Ніссе у 2023 році й шукала спосіб прожити свій біль.
«Я проходила свій шлях проживання втрати й почала викладати вірші у Facebook. Я надіслала режисерці Катерині свої вірші, вона їх відібрала, деякі доопрацювала, щоб вони звучали як життєві історії людей. Одне – написати й десь прочитати, а зовсім інше – коли вони звучать зі сцени й їх чують люди», — поділилася Світлана Данилишина.
Підготовка до показу стартувала у лютому 2026 року. Сім героїнь вистави розповідають про зламані війною плани, дитячі спогади та втрачених близьких людей.
Для глибшого занурення в матеріал учасниці проєкту їздили до столиці. Вони відвідали київський ветеранський театр, де переймали необхідний досвід.
Репетиційний процес вимагав від акторок значної витривалості та відданості. Про це розповіла режисерка-постановниця творчої групи Катерина Червякова.
«Упродовж цих пів року ми проводили різні тренінги: з акторської майстерності, хореографії. До нас приїжджали тренери, які проводили для наших дівчат заняття з ораторського мистецтва. Репетиції проходили у щільному графіку – двічі на тиждень для кожного складу по дві години», — зазначила Катерина Червякова.
До вистави залучили два різні акторські склади. 25 липня на сцену вийшла друга команда, до якої ввійшли дружини захисників України.
Учасниця постановки Вікторія Лавренюк зізналася, що їй було складно опанувати власні емоції під час роботи. Її персональна історія перегукувалася з долею екранної героїні.
«Найскладніше, напевно, оцей етап, коли настільки складно передається текст, що хочеться самому плакати на сцені, але розумієш, що воно того не варте. Треба, щоб глядач плакав, а не ти на сцені», — пригадала свій внутрішній стан акторка.
Перша прем’єра цього проєкту пройшла у місті ще 27 червня 2026 року. Тоді вистава зібрала аншлаг і понад 200 глядачів у залі.
