Мати вісьмох дітей Оксана Сагайдак знайшла незвичний спосіб боротьби з тугою за рідним домом. Жінка виховує велику прийомну родину, де шестеро малюків мають статус переселенців, а двоє є місцевими житомирянами. Безпека дітей залишається для неї головним пріоритетом. Саме тому родина наразі не планує повертатися на південь через постійну загрозу та регулярні обстріли лівобережжя. Попри безпечну відстань, серце жінки залишається на рідній землі.
“Там дуже страшно. Мені за дітей страшно. Я прийомна мама. У мене 8 дітей. Шестеро з них мають статус переселенців. Ще двоє — із Житомира. Куди ж я повезу дітей. Там дуже страшно і небезпечно”, — сказала Оксана Сагайдак.
Жінка народилася у Каховському районі. Цей регіон потрапив під російську окупацію з перших днів великої війни. Зараз на цій території точаться запеклі бойові дії. У небезпечній зоні досі залишаються її близькі родичі, зокрема батьки. Переживання за їхні життя спонукало Оксану шукати розраду в теплих спогадах.
“Наш лівий берег Дніпра — мій Каховський район — окупований. Зараз там тривають активні бойові дії. Ми дуже переживаємо за наших рідних, які там залишилися. Зокрема, там живуть і мої батьки”, — сказала колекціонерка речей та предметів із зображенням баштанних.
Три місяці тому вона започаткувала особливу колекцію. Оксана збирає будь-які побутові дрібнички з кавунами. Для неї це не просто розвага. Яскравий малюнок символізує мирне минуле, безкрайні плантації та неповторний аромат степового повітря.
“Кавун у мене асоціюється винятково із сонячною Херсонщиною, із нашими баштанами. Моя родина вела фермерське господарство. Мій батько агроном-фермер. І ми завжди, скільки себе пам’ятаю, садили баштанні — дині й кавуни. У мене у колекції навіть жуйки із зображенням дині з кавуном є. Заходжу в магазини і де бачу речі із зображенням кавунів, вони мене відразу надихають. Тож, я їх обов’язково купую”, — сказала Оксана Сагайдак.
Вона купує експонати всюди. Пошуки тривають щодня. У хід ідуть гелі для душу, цукерки, парфуми та листівки з поштових відділень. Головне – наявність улюбленого символу рідного краю.
“Без різниці, чи це парфуми, чи цукерки, чи гелі для душу. Де бачу кавунчик, то й беру собі це у колекцію. Зайшла якось на “Укрпошту”, і там теж побачила наш кавунчик на листівці. І купила”, — розповіла переселенка із Херсонщини.
Сьогодні переселенка працює координаторкою у Центрі допомоги херсонцям. До збору експонатів вона активно залучає своїх колег та відвідувачів організації. Оксана мріє про значне розширення своєї символічної виставки.
“Сподіваюся, що це зібрання милих дрібничок із зображенням кавунів поповнюватиметься. Я постійно всім кажу: якщо десь бачите такі кавунчики, купуйте і приносьте. Дуже хочу, аби наша колекція ставала більшою'”, — розповіла Оксана Сагайдак.
Подібні осередки підтримки відіграють важливу роль для людей, які втратили все. Раніше журналісти висвітлювали історію іншої херсонки Катерини Богомолової. Жінка переїхала з Берислава у 2022 році після руйнування її оселі російськими військами. Зараз вона відвідує житомирський центр “Вільні разом”. Там земляки знаходять справжнє порозуміння та необхідну допомогу.
