Етнічні прикраси здатні поєднувати цілі покоління та яскраво демонструвати наше національне коріння. Жителька Малина Галина Йосипчук уже понад вісім років створює унікальні вироби з бісеру. У її творчому доробку налічується кілька десятків робіт, серед яких особливе місце посідают ґердани, витончені силянки, брошки та аксесуари для волосся. Майстриня переконана, що ці речі є не просто декоративними елементами, а потужними родовими талісманами й оберегами.
Її шлях у народне мистецтво розпочався випадково.
Першою спробою став звичайний браслет, схему якого жінка колись випадково побачила на просторах інтернету. Тоді Галина ще не мала професійних матеріалів чи спеціального ткацького обладнання. Вона змайструвала свій перший пристрій самостійно, натягнувши нитки на звичайну картонну коробку. Незважаючи на брак досвіду, робота завершилася успішно, що надихнуло кустарний старт перерости у професійне захоплення з придбанням справжнього верстата для плетіння складних ґерданів.

Сьогодні особливе серце її колекції складають саме силянки.
Ці традиційні жіночі шийні прикраси виглядають як щільні бісерні стрічки. Майстриня підкреслює, що такий тип виробів уособлює глибокий культурний пласт вітчизняних традицій. Технологія передбачає винятково копітку ручну працю, де кожна деталь нанизується індивідуально. Величезною перевагою техніки ручного ткацтва є можливість легко виправити будь-яку помилку, повернувшись на кілька кроків назад, що практично неможливо зробити під час створення складного ґердана.
Вона свідомо фокусується саме на стародавній народній символіці.

Я більш схиляюся до українських орнаментів. Вони мені подобаються. Вони для мене мають символічний захист. Я їх сприймаю як обереги. Від них, знаєте, такий сильний захист іде. Взагалі силянка була завжди дуже сильним оберегом для жінок. А згодом і чоловіки її носили. Моя улюблена силянка, яку я сама створила, має назву “Мелодія світанку”
Створення такої етнічної краси вимагає від малинки колосального терпіння та часу. На виготовлення класичного жіночого ґердана майстриня зазвичай витрачає п’ять днів, тоді як тонка силянка забирає близько трьох діб. Творчий процес допомагає жінці повністю абстрагуватися від щоденних турбот та зайвих думок. Галина часто працює за покликом серця без конкретного комерційного замовлення, оскільки плетіння приносить їй справжнє задоволення.
Результати своєї праці жінка часто перетворює на подарунки.
Майстриня створює ексклюзивні речі для близьких друзів, а також успішно реалізує індивідуальні замовлення. Цікаво, що сама Галина бісерні аксесуари взагалі не носить, але обожнює спостерігати за ними на інших людях. Вона вірить, що правильно підібрана прикраса здатна ідеально підкреслити природні риси обличчя кожної жінки. Вироби житомирянки вже давно перетнули кордони України, знайшовши своїх поціновувачів у Польщі та Італії завдяки замовленням від колег по роботі.

Постійне ускладнення схем плетіння є її головним творчим стимулом.
Колі ти плетеш складніші речі, які потребують більше часу, уваги, зосередженості, коли ти розумієш, що можеш більше, ніж тобі здається, то в цей момент ти стаєш досконалішою. Ми звикли самі собі ставити певні бар’єри, але це тому, що боїмося спробувати щось нове. Але якщо у нас не виходить з першого разу, то я вже знаю, що потрібно спробувати ще раз. І коли є терплячість і наполегливість, то починаєш вірити в себе, а відтак відкриваються нові можливості і з’являється новий класний досвід
Подолання психологічних бар’єрів відкриває перед людиною абсолютно нові унікальні можливості. Наполегливість допомагає жительці Малина вдосконалювати майстерність та отримувати безцінний практичний досвід. Постійний рух уперед дозволяє їй створювати все більш витончені орнаменти.
Традиційне ремесло продовжує активно розвиватися на Житомирщині.







