Оновлено: 1 жовтня 2025 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14093 про дерадянізацію назви української розмінної монети. Документ пропонує замінити термін «копійка» на історичну українську назву «шаг». Супровідна ініціатива №14094 має врегулювати технічні питання впровадження. Ідея повернення «шага» була публічно підтримана Національним банком України ще 2 вересня 2024 року як частина дерусифікації та відновлення національних традицій.
Про історію «шага», його зв’язок із Житомиром та символічний сенс перейменування в інтерв’ю Суспільному Житомир розповів викладач історії Сергій Фанкін.
Законодавча ініціатива і її сенс
Спікер парламенту Руслан Стефанчук, один із ініціаторів законопроєкту, наголосив, що зміна назви має не лише технічний, а й ідентифікаційний зміст. За його словами, «копійка» пов’язана з імперською та радянською спадщиною, тоді як «шаг» – питомо українська назва, яка вживалася за Гетьманщини та часів УНР, звучала у класичній українській літературі й відповідає курсу на деколонізацію.
Заплановано, що «копійка» і «шаг» певний час співіснуватимуть в обігу, співвідношення номіналу залишиться 1:1, тож додаткових витрат на перехід не передбачають.
Що таке «шаг» і чому Житомир
За словами Сергія Фанкіна, «шаг» – давня дрібна грошова одиниця, відома з XVII століття, коли частина українських земель входила до Речі Посполитої. Після переходу територій під владу Російської імперії про неї фактично забули.
Історичне відродження сталося у 1917–1918 роках. Ключовий епізод пов’язаний саме з Житомиром: у лютому 1918 року, коли уряд Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським змушено перемістився до міста, було ухвалено рішення про запровадження гривні та затверджено назву «шаг» для розмінної монети.
Дизайн і матеріал: «марки-шаги»
Через воєнні обставини 1918 року карбувати металеві монети було складно, тож «шаги» випустили у вигляді паперових грошових знаків, схожих на поштові марки. Відомі зразки відтворюють стилістику того часу і сьогодні становлять значну нумізматичну цінність.
Номінали українських «шаґів»
У 1918 році в обіг вводилися такі номінали: 10, 20, 40 та 50 шагів. Паперовий формат дозволив швидко забезпечити розмінні операції попри дефіцит металу.
Чому «шаг» не повернули у 1990-х
Після проголошення незалежності у 1991 році Україна готувала грошову реформу. Монети першого зразка з’явилися у 1992 році, а у 1996 році гривня стала національною валютою. Тоді обговорювали ідею повернути назву «шаг», однак зрештою зберегли радянсько-імперську «копійку». На той час у парламенті відчутним був вплив політичних сил, що відстоювали звичну термінологію.
Світовий досвід відмови від колоніальних назв
Історики нагадують, що багато країн Африки та Латинської Америки після деколонізації відмовилися від назв, нав’язаних метрополіями, і запровадили власні грошові одиниці. Такий крок посилює культурну суб’єктність і маркує політичну незалежність.
Чому перейменування важливе зараз
У контексті війни повернення історичної назви розмінної монети розглядають як елемент деколонізації та зміцнення ідентичності. Важливий і культурний аспект: у створенні українських державних грошових знаків початку ХХ століття велику роль відіграв видатний графік Георгій Нарбут, чиї проєкти лягли в основу «марок-шагів» та банкнот УНР.
Де зберігаються «шаги» сьогодні
Зразки українських «шаґів» можна знайти як у приватних збірках житомирських колекціонерів, так і в музеях. Особливий інтерес становлять добре збережені паперові екземпляри, адже через малий формат і крихкість вони рідко дійшли до нас у належному стані. Експонати, присвячені історії грошей, зокрема «шагам», представлені у музейних колекціях, зокрема на Рівненщині та в інших регіонах.
Попит серед колекціонерів і українців за кордоном
Голова ГО «Колекціонерів і краєзнавців Житомира» Богдан Ващенко зазначає, що інтерес до «шагів» істотно зріс на тлі підсилення національної ідентичності. За його словами, такі знаки шукають не лише в Україні, а й у діаспорних спільнотах – від Ізраїлю до Польщі. Частина нумізматичної та філателістичної продукції активно виїжджає за кордон, формуючи міжнародну зацікавленість українською історією грошей.
Таким чином, можлива заміна «копійки» на «шаг» поєднує історичну справедливість, культурний зміст і практичну безперервність грошового обігу – з пошаною до рішень, ухвалених рівно століття тому у Житомирі.
