Наталія Левченко, майстриня з міста Малин на Житомирщині, перетворила давнє українське мистецтво на потужний інструмент волонтерства. Із 2023 року жінка виготовляє авторські ляльки-мотанки, аби збирати кошти для українського війська. За цей час з-під її рук вийшло понад 300 унікальних робіт, багато з яких поїхали за кордон для фінансування потреб Збройних сил України.
Жінка згадує свою першу роботу, з якої все почалося.
«Треба було заробляти гроші – і робила ляльки-мотанки, які йшли на благодійній основі за кордон. Збирали кошту для нашої організації, і ціші гроші витрачалися на потреби Збройних сил України», – поділилася Наталія в розмові з кореспонденткою Суспільного.
Творчий доробок Наталії Левченко відображає драматичні події останніх трьох років війни. Серед її робіт можна побачити образи жінок-захисниць зі зброєю, матерів, які чекають на синів, та символічні пари. Однією з найбільш зворушливих є композиція «Тато повернувся», де до чоловіка-захисника з дитиною згодом додалася і мама у військовій формі.

Окреме місце в колекції посідають ляльки, присвячені історичним та сучасним трагедіям України. Наталія створила роботи в пам’ять про жертв Голодомору 1932-1933 років, біля яких завжди кладе солодощі, а також ляльку, що символізує трагедію на Каховській ГЕС. Остання зображує жінку з дітьми та клунком речей, нагадуючи про реальну історію порятунку сім’ї з даху затопленого будинку.
Окрім художніх образів, майстриня виготовляє ляльки-обереги, наповнені глибоким символізмом. Вона додає до них четвергову сіль, ладан, часник, червоний перець та цілий букет цілющих трав: полин, чебрець, безсмертник, пижму та материнку. Навіть свічка стає частиною композиції як символ світла в часи його вимкнення.

Технологія виготовлення поєднує народні методи та власні знахідки. Основою для кожної мотанки слугує кукурудзяний киях (качан), а на створення одного виробу йде близько п’яти годин натхненної праці.
«Я можу сісти у 9 вечора і до 2-х годин в ночі зробить, коли є бажання. По-перше, я не готуюся, а нарізала стільки-то сантиметрів – довжина, ширина. У мене ляльки на кукурудзяному кияху. Все залежить від висоти кияха, скільки висота виходить голівки у неї. І до неї тоді на око приложила тканину: це буде спідниця або сукня, рукавчик», – розповідає про процес Наталія.
Творчість майстрині не обмежується лише поодинокими постатями – вона створює цілі сюжетні композиції. Зокрема, лелек, що гніздяться на розписаній гільзі від снаряда, або унікальну карту України з горіхових шкарлупок, всередині яких «народжуються» маленькі немовлята як символ майбутнього відродження держави.

Сьогодні Наталія Левченко продовжує активно працювати: проводить майстер-класи для дітей, готує вироби для благодійних ярмарок та виконує замовлення. Жінка зізнається, що ця справа стала її покликанням, дозволяючи втілити дитячу любов до ляльок у важливу соціальну місію.








