Рік тому поблизу Житомира злетів у повітря нелегальний склад вибухівки. Потужність детонації на території колишньої ферми у селі Березина перевищила 5 тонн. Масштабна надзвичайна ситуація виникла через звичайне коротке замикання. Тоді на місці події випадково опинився військовий психолог 25-ї бригади НГУ імені князя Аскольда Денис Сімонов.
Він та його побратими миттєво кинулися надавати домедичну допомогу постраждалим. Старший офіцер згадує, що перші думки під час кризової події були абсолютно шаблонними. Через характер руйнувань чоловік спершу подумав про ворожий приліт балістики. Системи сповіщення не встигли зреагувати, тому тривоги в регіоні не оголошували.
За порятунок людських життів офіцер отримав президентську медаль. Психолог переконаний, що в екстремальний момент ніхто не стає сміливішим. Людина діє суто за тими алгоритмами, які напрацювала заздалегідь. Наразі Денис несе службу за фахом, а раніше здобув знання у спецпідрозділі “Титан” та на БЗВП.
Військовий радить цивільним насамперед навчитися дбати про власну безпеку. Під час гострого стресу через викид гормонів сильно падає інтелектуальна складова. Людина може хаотично бігати або взагалі впасти у ступор. Натомість готові моделі поведінки допомагають увімкнути “холодну голову” та діяти автоматично.
Для формування таких навичок фахівець радить використовувати ідеомоторне тренування. Це метод, коли людина подумки багато разів прокручує чіткий сценарій дій. Окрім цього, вкрай важливо пройти практичні курси невідкладної допомоги від інструкторів. Інтернет-платформи на кшталт youtube.com теж стануть у пригоді для отримання базових знань.
Екстремальна ситуація вимагає від цивільного суворого дотримання першочергового правила. У перші 10 секунд необхідно ретельно оглянути самого себе. Під дією афекту можна не відчути болю від масивної кровотечі. При ушкодженні артерії є лише пів хвилини на накладання турнікета.
Психолог закликає завжди носити медичні засоби із собою в сумці. Лише після самоогляду варто оцінити оточення й шукати укриття. Повторні удари чи детонації часто стаються за кілька хвилин після першого вибуху. Навіть на фронті бійці завжди керуються принципом збереження власного життя.
Надмірна емоційність під час евакуації потерпілого може лише сильніше скалічити його. Наприклад, цивільні без навичок здатні перетворити закритий перелом на відкритий. Турбота про себе є цілком нормальною реакцією. Краще виживе хтось один, ніж загине двоє потенційних героїв.
Також Сімонов розвінчав популярний міф із платформи tiktok.com. Інформація, ніби люди з хронічною тривожністю краще діють під час катастроф — неправда. У стані глибокого ступору людина взагалі неспроможна допомогти собі самостійно. Для відновлення її контакту з реальністю потрібні дії сторонніх.
Рятувати постраждалого від заціпеніння фахівці радять через фізичний біль. Можна сильно натиснути на плечові точки чи наступити на ногу. Це фізіологічно перемикає увагу мозку із зовнішнього жаху на внутрішній тілесний сигнал. Бойові медики для цього використовують навіть звичайні шпильки або гумки.
Якщо мінімальний контакт є, варто різко змінити вектор емоцій. Слід поставити людині максимально нестандартне запитання, якого вона зовсім не очікує. Ключова мета такої розмови — викликати будь-який зворотний зв’язок. Головне, щоб людина знову почала реагувати на слова оточуючих.
Після увімкнення раціонального мислення можна переходити до дихальних вправ. Ефективними є заземлення та концентрація на органах чуття. Лише на третьому етапі варто застосовувати точковий масаж. Цей перевірений метод базується на наукових дослідженнях і підтверджений армійським досвідом.
Класична теоретична психологія в окопах під обстрілами просто не працює. Ефективними виявляються лише прийоми на стику фізіології та психіки. Реакція нервової системи у мобілізованого на передовій та у цивільного біля метро однакова. В екстремальні моменти все працює виключно на рівні тіла.
Хронологія та наслідки надзвичайної події у Березині
Вибухи на Житомирщині сталися 2 липня близько 18:00. Початкові повідомлення свідчили про аварію на автозаправній станції. Згодом голова громади Сергій Сокальський спростував це у коментарі медіа. Виявилося, що вибухнув промисловий склад, де група осіб незаконно виробляла сумішеву вибухівку задля наживи.
За офіційними даними очільника Житомирської ОВА Віталія Бунечка, трагедія забрала життя двох громадян. Травми різного ступеня важкості дістали 83 людини. Прокуратура пізніше уточнила, що серед постраждалих виявилося 8 неповнолітніх. Наступного ранку через масштабну пожежу екологи зафіксували значне забруднення повітря.
Ударна хвиля пошкодила 3 заправні комплекси та понад 100 приватних домогосподарств. Без електропостачання внаслідок інциденту залишилися 735 житлових будинків. До відновлення мереж оперативно залучили енергетиків. Загальна сума матеріальних збитків перевищила позначку у 46 мільйонів гривень.
Слідчі поліції за кілька днів оголосили про підозру п’ятьом організаторам нелегального цеху. Місцева влада оперативно спрямувала 9,1 мільйона гривень на ліквідацію руйнувань. Згодом на позачерговій сесії сільради депутати додатково надали ще 2,2 мільйона гривень для здійснення одноразових виплат мешканцям.
У серпні з постраждалих подвір’їв спецтехніка почала масово вивозити будівельне сміття. Тоді ж органи казначейства розпочали офіційну реєстрацію фінансових зобов’язань перед людьми. Наприкінці року Кабмін ухвалив рішення виділити суттєву суму на компенсації за зруйноване житло.
Держава спрямувала на допомогу постраждалим у Березині 147,8 мільйонів гривень. За словами заступника керівника обласної прокуратури Олега Мостиховського, причиною катастрофи стало ігнорування нормативних вимог. Потужний вибух виявився наслідком людської недбалості та прагнення швидкого нелегального заробітку.
