Переговори про завершення війни наближаються до вирішальної фази, однак для Києва ключовий елемент залишається незмінним – жоден мир не працюватиме без чітких і дієвих гарантій безпеки.
Україна продовжує консультації зі Сполученими Штатами та європейськими партнерами щодо потенційної мирної угоди з Росією. Прогрес у діалозі є, проте найскладніше питання досі не знято з порядку денного – хто і як гарантуватиме безпеку країни після припинення бойових дій.
Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував: домовленості без надійного механізму захисту від повторної агресії не мають сенсу. За його словами, мир можливий лише тоді, коли Україна матиме реальні запобіжники від нового нападу з боку РФ.
Поки що остаточно не визначено, які саме держави готові взяти на себе зобов’язання захищати Україну та яким буде практичний формат таких гарантій.
3 січня до Києва прибули 18 радників з питань національної безпеки від країн-партнерів. Вони долучилися до обговорення проєкту мирного плану, архітектури гарантій безпеки та майбутнього відновлення України.
Зеленський повідомив, що робота над трьома ключовими напрямами – гарантіями безпеки, економічним відновленням і поетапним припиненням війни – просувається швидкими темпами. Президент висловив сподівання, що базові домовленості можуть бути погоджені вже у січні.
Паралельно тривають консультації з так званою “коаліцією охочих”, а також готуються окремі зустрічі з представниками Сполучених Штатів.
Наполегливість України у цьому питанні має глибоке підґрунтя. Один із ключових уроків минулого – Будапештський меморандум 1994 року, в межах якого Київ відмовився від ядерної зброї в обмін на безпекові запевнення з боку Росії, США та Великої Британії.
Документ не містив конкретних зобов’язань щодо військової допомоги, що, за оцінкою українських посадовців, дозволило Росії розпочати агресію у 2014 році та анексувати Крим без серйозних наслідків.
Які гарантії обговорюють партнери
У проєкті мирного плану, який нині перебуває на стадії обговорення, розглядається можливість надання Україні гарантій безпеки, максимально наближених до принципів Статті 5 НАТО про колективну оборону.
- участь США, НАТО та окремих європейських країн у ролі гарантів безпеки;
- збереження чисельності Збройних сил України на рівні близько 800 тисяч військових у мирний час за фінансової підтримки партнерів;
- укладення двосторонньої безпекової угоди між Україною та США;
- членство України в Європейському Союзі у визначений термін.
Окремо розглядається формат “коаліції охочих”, у межах якої деякі європейські держави вже заявили про готовність розмістити свої війська на території України.
Найближчі дні, за даними переговорників, стануть визначальними для з’ясування того, які саме зобов’язання готові взяти на себе європейські столиці та в які строки.
Позиція Києва залишається жорсткою: без чітких, юридично зобов’язувальних гарантій безпеки будь-яка мирна угода ризикує перетворитися на декларацію без реального змісту.
Водночас європейські союзники готуються фіналізувати плани довгострокової підтримки України після припинення вогню – від можливого розгортання військ і стримувальних механізмів до фінансової допомоги та постачання озброєння. Також очікується офіційна відповідь Москви на 20-пунктний план щодо завершення війни.
