5 листопада в Домі української культури у Житомирі відкривається виставка «Відродження з попелу» художниці Інни Лібович. Нова персональна експозиція виконана у традиційному стилі петриківського розпису та присвячена темі духовного оновлення, сили та надії.
В ефірі Українського радіо Житомир мисткиня розповіла про створення виставки, арттерапевтичну роботу з пораненими військовими та матерями загиблих захисників, а також про свій шлях у мистецтві, який почався зовсім неочікувано.
Шлях від математики до мистецтва
Інна Лібович зізнається, що її творчий шлях був далекий від класичного. Вона закінчила фізико-математичний факультет і довгий час працювала викладачкою, а згодом — у страховій сфері. Проте, за її словами, завжди відчувала, що займається не своєю справою.
«Якось я прочитала у журналі статтю про духовне зростання людини. Вона настільки мене надихнула, що я подала заяву на звільнення, навіть не знаючи, куди піду далі. Але доля звела мене з моєю вчителькою — заслуженою майстринею України Тамарою Вакуленко. Вона навчила мене бачити у петриківці не просто орнамент, а глибокий сенс і духовність», — розповіла Інна.
Мистецтво, що допомагає зцілитися
Після початку повномасштабного вторгнення мисткиня почала проводити арттерапевтичні заняття для поранених військових, матерів загиблих воїнів і переселенців. Вона зазначає, що ці зустрічі стали для багатьох способом знайти внутрішній спокій і повернути віру в життя.
«На перших заняттях було багато сліз, але вже через годину на обличчях людей з’являлися усмішки. Вони несли свої малюнки додому, обережно, щоб фарба не розтеклася. І тоді я зрозуміла, що справді можу допомагати», — згадує художниця.
Інна також співпрацює з організацією «Дім ветерана», де проводить заняття для військових. За її словами, мистецтво має дивовижну силу відроджувати навіть тих, хто бачив війну в найстрашніших її проявах.
Військові та творчість: кольори, що повертають до життя
Мисткиня розповідає, що кожен учасник арттерапії обирає свої кольори — і саме вони часто відображають внутрішній стан людини. Водночас Інна дотримується власного підходу: вона пропонує малювати щось яскраве, щоб допомогти учасникам відірватися від темних думок.
«Навіть ті, хто спочатку відмовлявся брати пензлик, з часом починали малювати квіти. І робили це з гордістю. Я хочу, щоб людина хоча б кілька годин побула в радості, у світлі. Це і є головна мета моїх занять», — ділиться художниця.
Символіка виставки «Відродження з попелу»
В основі нової експозиції лежить картина, що стала для мисткині знаковою. Вона народилася спонтанно — на полотні з’явився сірий, «попелястий» фон, а потім — петриківське дерево життя, що виростає зі згарища.
«Я зрозуміла, що це — про нас усіх. Про тих, хто втратив, але має силу знову піднятися. Це символ надії, що з попелу може народитися нове життя, нова Україна», — говорить Інна Лібович.
Виставка «Відродження з попелу» відкриває двері для всіх, хто шукає натхнення, розраду і віру в силу людського духу. Її полотна — це не лише мистецтво, а й частинка терапії, яка нагадує: навіть після найтемнішої ночі приходить світанок.
