У вересні 2025 року побачила світ книга житомирянки Каріне Льют «Чорний Бусол. Ті, що не повернулись». Це історія про втрату, пошук власної ідентичності та силу пам’яті, яка вже викликала жвавий інтерес серед читачів. Авторка поділилася подробицями створення видання та власними роздумами про його символіку.
Як розповіла письменниця, це її перша опублікована робота, хоча спроби писати книги вона робила ще з дитинства. «Цю історію я змогла довести до кінця і втілити у життя. Сподіваюся, що попереду мене чекає ще багато нових книжок», — зізнається Каріне.
Поштовхом до написання книги стала особиста криза. «Моя депресія. Тут інших слів не підбереш. Щоб полегшити свій стан, я почала писати. Так народився сюжет», — каже авторка. Рукопис налічує 137 сторінок і, за словами Льют, читається дуже швидко.
Важливу роль у підготовці видання відіграли літературна редакторка Наталія Данилюк та художник-графік Олександр Шанський. Видавництво у Житомирі випускає книгу невеликими накладами, також доступна електронна версія. Крім того, готується англомовний переклад.
Назва «Чорний Бусол» походить від позивного одного з головних героїв — військового Майка. Але, як підкреслює письменниця, це не лише ім’я, а символ, зміст якого розкривається поступово. «Ті, що не повернулись» для Каріне — це не тільки про воїнів, а й про всіх людей, які змінилися під тиском втрат і випробувань та вже не можуть стати такими, як колись.
У книзі розкривається тема внутрішньої боротьби поряд із війною зовнішньою. «Те, що ми носимо всередині, визначає наше сприйняття світу. Коли переможемо себе, зможемо стати сильнішими й зовні», — пояснює авторка. Вона наголошує, що її герої шукають не стільки світло, скільки здатність бачити навіть у темряві.
Каріне Льют вважає, що історія може стати своєрідним дзеркалом для читачів. «Хтось засудить моїх героїв, а хтось їх зрозуміє. Саме у цій реакції і буде відображення самого читача», — зазначає вона. Письменниця визнає, що у кожному персонажі є частинка її самої чи її протилежність.
Робота над книгою змінила і саму авторку. Вона навчилася цінувати дрібниці й радості повсякденності. «Я зрозуміла, що маленькі радощі важливіші за великі труднощі. Саме з них складається справжнє життя», — ділиться Льют.
Найбільшою нагородою для себе письменниця вважає відгук читачів. «Коли людина скаже, що їй було цікаво або що вона знайшла у книзі частинку себе, — це означатиме, що я писала не дарма», — говорить авторка.
Книга «Чорний Бусол. Ті, що не повернулись» адресована всім, хто почувається розгубленим чи втратив надію. «Я хочу, щоб ця книга стала другом для тих, хто шукає опору», — каже Каріне. Поки що це завершена історія, але письменниця не виключає, що герої ще можуть повернутися на сторінки нових книжок у майбутньому.
