13 вересня в Україні відзначають День українського кіно, і ця дата символічно збігається з Днем міста Житомира. У прямому етері Українського радіо Житомир викладач Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв імені І. Огієнка Ігор Шурпан розповів про роль житомирян у становленні кіномистецтва та чому саме Житомирщину називають колискою аматорського кіно.
За словами дослідника, у навчальних підручниках нерідко можна зустріти фразу «Житомирщина — батьківщина аматорського кіно». Один із перших кінолюбителів, родом з цієї області, створив власний любительський кіноапарат, з якого почалися перші аматорські фільми. Він купував фотоплівку на 36 кадрів, склеював її та знімав власні сюжети, фактично започаткувавши нову традицію.
Альфред Федецький — відомий фотограф і оператор хроніко-документальних фільмів, також уродженець Житомира. Він навчався у Києві та Відні, працював у Харкові, де відкрив своє ательє — фактично перший кінотеатр України. Після поїздки до Парижа Федецький привіз у країну кіноапарат і знімав перші хронікальні кадри. Його покази у Харкові викликали великий інтерес: глядачі захоплювалися навіть тоді, коли плівка рвалася чи «з’їжджали» кадри. Письменник Михайло Коцюбинський залишив згадки про ті кіносесії, зокрема про стрічку Люм’єрів та фільм самого Федецького про джигітовку козаків. Відомо, що його роботи бачили і за кордоном. Люм’єри навіть пропонували йому співпрацю, але він відмовився. Після підпалу кінобудки та знищення апаратури Федецький повернувся до фотографії.
Семен Гоєцький, ще один житомирянин, став одним із перших українських аніматорів. Разом з колегами він створив перший український мультфільм «Солом’яний бичок» (на жаль, втрачений). Його експериментальна стрічка «Яблучко», де герой поступово знімав із себе «людську подобу» і демонстрував металеву руку, надихнула Джеймса Кемерона на створення «Термінатора».
У Житомирі також певний час працював Олександр Довженко — фундатор українського кіно. Тут він викладав, одружився та черпав натхнення від поліської природи, яка згодом відобразилася у його творчості.
Місто неодноразово ставало центром фестивального життя. Тричі тут проходив великий міжнародний фестиваль аматорського кіно «Золоте Полісся», де в журі брали участь відомі актори, зокрема Георгій Мілляр. Перегляди відбувалися як у драмтеатрі, так і на підприємствах області. У ті часи Житомир мав численні народні кіностудії.
Сучасна історія кіно також пов’язана з Житомиром. Родина Васяновичів є яскравим прикладом: Максим Васянович здобув «Срібного ведмедя» на Берлінале за фільм «Мама померла в суботу», а Валентин Васянович двічі представляв Україну на «Оскарі» зі стрічками «Рівень чорного» та «Атлантида». Сьогодні вже говорять про формування «житомирської операторської школи».
Творчий шлях продовжує й молодь. Наприклад, випускниця Житомирського коледжу культури, яка згодом закінчила університет Карпенка-Карого, представила свою роботу у збірці «Українська Нова Хвиля» від Центру Довженка. Такий формат відкриває нові імена, і часто ті режисери згодом знімають повнометражні стрічки. Серед прикладів — Марина Врода, яка отримала «Срібного ведмедя» і продовжила творити у великому кіно. Нині молоді житомиряни долучаються і до соціальних кінопроєктів, зокрема про психологічну підтримку дітей.
У межах святкування Дня міста Житомира мешканців і гостей запрошують на перегляди українських фільмів у дворику магістрату. Протягом двох днів там демонструватимуть сучасне вітчизняне кіно.
