У Житомирі вшанували одного з найвідоміших діячів хорового мистецтва України. Художньому керівнику та головному диригенту капели “Орея” Олександру Вацеку присвоїли відзнаку “За заслуги перед Житомиром I ступеня”. Рішення ухвалили депутати міської ради на позачерговій сесії 25 листопада 2025 року.
Під керівництвом Вацека хорова капела “Орея” з 1990 року здобула низку перемог у світі: дев’ять Гран-прі та понад сорок перших місць на міжнародних конкурсах. Саме ця творча спадщина, за словами міської влади, стала ключовою підставою для найвищої відзнаки.
Як ухвалювали рішення
Виконувачка обов’язків міського голови Галина Шиманська пояснила, чому нагородження відбулося саме зараз, попри встановлений порядок, що передбачає поетапне присвоєння всіх трьох ступенів нагород.

“Олександра Вацека нагородили у 2021 році II ступенем, і наступний мав бути не раніше вересня 2026 року. Але з огляду на його 70-річчя ми зробили виняток і проголосували за I ступінь зараз”, – сказала Шиманська.
Депутатка Людмила Зубко зазначила, що в ситуації також постало питання ініціативи. На її думку, такі подання мають надходити не лише від колективу, а й від обласних структур чи громадських організацій.

“Ми всі підтримали рішення. Єдине питання було – чому не раніше? Ініціатива мала б надійти від тих установ, де митець працював”, – зазначила вона.
Громадська реакція та очікування
Дискусію в місті фактично запустила житомирянка Ірина Степаненко. У своєму дописі вона наголосила, що Вацек давно заслуговує на звання Почесного громадянина Житомира, а місцева влада мала б зробити це раніше.

“Я здивована оперативністю: позачергова сесія – і Вацек отримав відзнаку. Це людина, яка десятиліттями представляє Україну мовою музики. Йому ці нагороди не потрібні – це потрібно нам”, – написала Степаненко.
Що каже сам Олександр Вацек
Хормейстер сприйняв нагороду стримано. Він зізнався, що не відчуває радості, адже очікував на визнання раніше, без прив’язки до дописів у соцмережах чи ювілейних дат.

“Вже пізно. Колись казали, що дадуть звання Почесного громадянина, і всі думали, що я його давно маю. А тепер виявляється, що треба послідовно пройти всі ступені. Мій день народження минув, хотілося отримати щось приємне раніше. Медалей багато, але радості немає”, – сказав він.
Під час сесії згадували й про шлях митця: від дитинства на Вінниччині та роботи в Чехії до створення “Ореї” та повернення в Україну, де хор здобув світове визнання.
Попри суперечливі емоції, подія стала для Житомира нагодою ще раз підкреслити культурну вагу митця, якого місто вважає одним зі своїх найяскравіших представників у світі.








