Україна заходить у період сильних морозів із пошкодженою війною енергосистемою та заблокованими сотнями мільйонів доларів американської енергетичної допомоги. Нерозподілені кошти застрягли через бюрократичні зміни у Вашингтоні, а на місцях зростає ризик гуманітарної кризи.
Американські та європейські посадовці дедалі частіше говорять про затримку фінансування, яке мало б підтримати енергетику України в розпал зими. За оцінками кількох співрозмовників, йдеться приблизно про 250 млн доларів, які останніми тижнями залишаються нерухомими, поки у США визначаються, хто саме має контролювати розподіл коштів.
Проблема, за словами двох джерел, не пов’язана зі спробою тиску на Київ. Її пояснюють бюрократичною плутаниною та внутрішніми суперечками, які виникли після змін у структурі управління програмами підтримки.
Кошти, які мали рятувати енергетику
Фінансування планували використати для закупівель скрапленого природного газу та для відновлення енергетичної інфраструктури, яку зруйнували російські обстріли. Раніше Агентство США з міжнародного розвитку повідомляло Конгрес про намір перерахувати щонайменше частину грошей, але після фактичного згортання роботи агентства у перші тижні нової адміністрації частина ресурсів опинилася у бюрократичному вакуумі.
Усередині адміністрації обговорювали різні сценарії. Суперечка зводиться не лише до термінів, а й до того, хто має стати “розпорядником” і відповідати за контроль та процедури.
- Один підхід – передати розподіл Державному департаменту, який нині опікується залишками програм USAID.
- Інший – доручити цю роль Корпорації з фінансування розвитку (Development Finance Corporation), федеральній установі, якій прогнозують вагому участь у процесі відбудови України.
Паралельно з дискусіями наростає роздратування через те, що гроші, обіцяні енергосектору, не доходять у момент, коли кожна доба морозів збільшує навантаження на мережі та котельні.
Чому допомога застрягла
Один зі співрозмовників повідомив, що помічники конгресменів на Капітолійському пагорбі знають про заморожені кошти та намагаються з’ясувати деталі. Український посадовець, зі свого боку, визнав, що в Києві розуміють проблему, але остерігаються публічно загострювати тему, аби не створити дипломатичних ускладнень. Також зазначається, що Дональд Трамп неодноразово демонстрував стриману реакцію на запити України щодо допомоги.
Додатковим фактором стали застереження щодо контролю за вже наданою підтримкою. У Бюро з управління та бюджету Білого дому, посилаючись на критичний звіт інспектора USAID, припустили, що енергетичну допомогу Україні раніше могли використовувати неналежним чином.
«Підтримка енергетичного сектору України за адміністрації Байдена була катастрофою – у нас є звіт генерального інспектора USAID, який демонструє, що підрядники в Україні, ймовірно, втратили енергопродуктів на мільйони доларів через відсутність контролю, корупцію, крадіжки тощо».
На цьому тлі дискусія про те, хто контролюватиме гроші, стала не менш гострою, ніж сама потреба швидко спрямувати їх у сектор. У результаті українська енергосистема входить у пік холодів із відкритою фінансовою “діркою” та невизначеністю щодо термінів надходження підтримки.
Морози, темні вулиці і будинки без тепла
У великих містах, зокрема у Києві, люди стикаються з тривалими відключеннями електроенергії та перебоями з опаленням. Температура в оселях іноді опускається до 7 градусів за Цельсієм, також фіксують проблеми з водопостачанням.
Генератори стали майже постійним елементом міського шуму. Увечері цілі квартали періодично занурюються в темряву, а частині мешканців доводиться зігріватися у спеціальних пунктах допомоги та шукати гарячу їжу.
Українські посадовці, які нещодавно інформували іноземних дипломатів у Києві, заявляли, що всі ключові енергетичні об’єкти країни були “пошкоджені або зруйновані”. У тій самій презентації наведено оцінку незакритих фінансових потреб енергосектору на рівні близько 675 млн євро.
Ситуацію посилює прогноз подальшого похолодання. У попередні тижні повідомлялося, що через пошкодження енергосистеми російськими ударами та очікуване зниження температури до -20° країна входить у надскладний тритижневий період. Останні атаки залишили мільйони людей без світла та тепла, особливо у Києві та прикордонних регіонах, де дефіцит генерації, за оцінкою, сягає 40%.
Енергетики продовжують ремонти та залучають альтернативні джерела живлення, але попереджають про ризик гуманітарної катастрофи, оскільки основні енергооб’єкти серйозно пошкоджені або зруйновані.
«Вони готуються до того, що люди на верхніх поверхах багатоквартирних будинків можуть замерзнути до смерті. Вони готуються забирати тіла. Це надзвичайно похмуро», – заявив директор з адвокації Razom Микола Мурський, коментуючи очікуване похолодання.
Поки у Вашингтоні визначають механізм контролю й відповідального за розподіл, в Україні кожна хвиля морозу підсвічує просту річ: енергосистема тримається на ремонтах, резервних рішеннях і витримці людей, але запас міцності не безмежний. Нерозподілене фінансування, задумане як страховка на зиму, тепер саме стає фактором ризику.
