Ремонтні роботи в етносадибі “Поліська хата”, що в селі Городське, обернулися несподіваним історичним відкриттям. Під час демонтажу старого даху господарчої будівлі власники натрапили на заховану рушницю. Артефакт виявили випадково, коли знімали зношений шифер та дошки, аби усунути протікання покрівлі. Про знахідку повідомила засновниця культурно-мистецького центру Інна Величко.
Зброя роками спочивала на горищі сараю, присипана залишками старої соломи. Поряд із рушницею дослідники побуту знайшли й інші цікаві предмети минулих століть – частини дерев’яного ткацького верстата та деталі старовинної прядки. Жодних інших коштовностей у будівлі не виявили, проте сама рушниця стала цінним свідченням локальної історії.
“Коли знімали шифер і дошки, на горищі, де колись зберігали сіно, помітили щось тверде. Воно було частково прикрите соломою — так і знайшли рушницю. Окрім зброї, у сараї також були старі дерев’яні предмети побуту — зокрема, елементи ткацького верстата та прядки. Більше цінних артефактів не виявили”, — розповіла Інна Величко.
Господиня закладу припускає, що “схованка” належала попередньому господарю обійстя – дідові Міші. Чоловік, який пережив Другу світову війну, за життя активно допомагав створювати туристичну локацію, але про небезпечний предмет під стріхою ніколи не згадував. На металевому корпусі чітко видно маркування Іжевського заводу, серійний номер та дату виготовлення – 1927 рік.
“Дід Міша пережив Другу світову війну та допомагав нам облаштовувати садибу, однак про сховану зброю ніколи не згадував. На корпусі рушниці збереглися написи, зокрема маркування Іжевського збройового заводу та рік випуску — 1927. Також на ній виявили серійний номер, який дублюється у кількох місцях”, — сказала господиня садиби.
Конструкція знахідки вказує на масову модель зразка 1891 року. Загальний тираж такої зброї у світі сягав 37 мільйонів одиниць, що робило її надзвичайно поширеною. Оскільки Житомирщина за часів війни була осередком партизанського руху, власники садиби розглядають версію про партизанське походження рушниці. Можливо, попередній власник просто знайшов її в лісі під час заготівлі дров та вирішив приховати на горищі.
“Колись цієї зброї випустили близько 37 мільйонів одиниць, тому вона була досить поширеною. Її виробництво розпочалося ще у 1891 році — така інформація є у відкритих джерелах. З таких рушниць виготовляли й обрізи, ними користувалися, зокрема, і партизани. Оскільки ця місцевість свого часу була партизанським краєм, не виключено, що знайдена зброя може походити саме з тих часів. Втім, достеменно невідомо, чи її тут сховали, чи вона була загублена. Можливо, дід знайшов цю рушницю у лісі: він мав коня, часто їздив по дрова, збирав гілля. Можливо, він натрапив на неї випадково або ж отримав від когось. На жаль, ми про це ніколи не дізнаємося, тому що він помер”, — розповіла Інна Величко.
Дотримуючись вимог чинного законодавства, Інна Величко передала раритет правоохоронцям. Вона сподівається, що після проведення експертизи та офіційної деактивації зброя отримає статус музейного експоната. Це дозволить безпечно зберігати знахідку в “Поліській хаті” та демонструвати її туристам як частину автентичної історії краю.
“Відповідно до закону, такі знахідки потрібно передавати державі, тож ми передали рушницю представникам поліції, щоб її деактивували і зробили небойовою. Після цього, можливо, вона повернеться до нашої садиби вже як експонат. Ми із радістю знайдемо для неї місце, будемо зберігати, доглядати й розповідати історію цієї знахідки”, — повідомила Інна Величко.
Наразі до поліції подано дві відповідні заяви. Перша стосується факту добровільної здачі знайденої зброї, а друга містить прохання про повернення деактивованого раритету для поповнення експозиції культурно-мистецького центру. Таким чином, небезпечна знахідка має шанси перетворитися на мирне свідчення епохи для майбутніх поколінь.
