Архів житомирського краєзнавця Георгія Мокрицького систематизували та розподілили на групи. Наступний крок — оцифрування матеріалів, щоб зберегти історичну пам’ять міста.
Робоча група, до складу якої увійшли краєзнавці, представники громадських організацій та профільних структурних підрозділів, описала та впорядкувала численні архівні матеріали Мокрицького. Серед них — нагороди, історичні карти, картотеки, книги, фотоальбоми, рукописи, чернетки, колекції світлин та інші цінні документи, які краєзнавець збирав протягом життя.
Архів наразі розділено на 47 тематичних груп, серед яких:
- нагороди
- картографічні матеріали
- фотоальбоми
- альбоми з газетними вирізками
- газети
- оригінальні світлини 1890–1915 рр.
- негативи фотоплівок
- книги та брошури
- буклети, журнали
- документи, запрошення, записні книжки, ділові щоденники
- електронний архів CD та DVD
- слайдфільми, аудіокасети, дискети
- посвідчення, кіноплівки, спеціальна картотека
- блокноти з записами, кореспонденція, особисті речі
- виставкові стенди, плівки для друкарні
- друковані джерела — фотокопії літератури та архівні матеріали
- охорона культурної спадщини, малюнки, грамоти, дипломи, статті
- фотонегативи та матеріали про вулиці Житомира
Серед особистих предметів Мокрицького збереглися електроглянцеватор, гучномовець, трансформатор, безперебійник, принтер, кінопроектор «Луч-2», письмові прилади, фільмоскоп, штампи, ручка-перо, навушники, валіза та технічне обладнання, з яким він працював.
«Особисті речі краєзнавця могли б стати частиною спеціалізованого простору у бібліотеці-філії № 3 міських бібліотек «ЛІТера». Тут зібрані авторські видання Георгія Мокрицького, праці про Житомир і область, а також інші матеріали з історії та культури регіону. Це унікальне місце пам’яті про життя та наукову спадщину Мокрицького», — зазначає старший науковий співробітник Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін.
Після впорядкування архіву робоча група розпочала його оцифрування. Процес обіцяє бути тривалим через значний обсяг матеріалів та необхідність ретельної опрацювання кожної деталі.
«Спадщина Георгія Мокрицького — це безцінні свідчення минулого Житомира. Дуже хочеться, щоб ці матеріали стали надбанням громади. Водночас остаточне рішення щодо їхньої подальшої долі мають ухвалити спадкоємиці краєзнавця, адже Георгій Павлович не залишив нотаріально завіреного заповіту», — підкреслює секретар Житомирської міської ради Галина Шиманська.
Після завершення оцифрування архіву комісія звернеться до родини Мокрицького. Лише за їхньою згодою спадщина може стати публічним надбанням громади Житомира, доступним для науковців та містян.
