У Житомирі вже втретє провели волейбольний турнір серед дівчат, присвячений пам’яті воїна Збройних сил України, волонтера та тренера Юрія Городнього. На майданчик Поліського національного університету 29 листопада 2025 року вийшли близько 50 спортсменок з чотирьох команд Житомирщини.
Турнір пам’яті, що став щорічною традицією
Змагання приймала база Поліського національного університету. Цьогоріч у турнірі змагалися чотири колективи: команда Житомирського обласного спортивного ліцею, клуб “STEM-volley” із Черняхова, команда дитячо-юнацької спортивної школи Житомирської міської ради та “Поліські вовчиці” Поліського національного університету.
Головний суддя турніру, доцент кафедри університету Анатолій Денисовець, розповів, що охочих взяти участь було більше, однак організатори зважали на воєнний стан і обрали команди, які географічно ближче до Житомира.
“Молодь має виховуватися на таких принципах, щоб пам’ятати про людей, які віддали своє життя за їхнє життя. За те, щоб вони могли вчитися спокійно, відпочивати спокійно, просто грати в волейбол, тренуватися”, – сказав Анатолій Денисовець.
За підсумками ігор перше місце вибороли “Поліські вовчиці” з Поліського національного університету. Другими фінішували волейболістки Житомирського обласного спортивного ліцею. На третьому та четвертому місцях – команда житомирської ДЮСШ і “STEM-volley” із Черняхова.
- 1 місце – “Поліські вовчиці” (Поліський національний університет)
- 2 місце – команда Житомирського обласного спортивного ліцею
- 3 місце – команда ДЮСШ Житомирської міської ради
- 4 місце – “STEM-volley” із Черняхова
Перехідний кубок відкритого турніру з волейболу пам’яті Юрія Городнього знову залишився у стінах університету, де він свого часу працював із молоддю.
Спогади родини і вихованок: “Немає слова ‘не можу'”
Дружина загиблого воїна Інна Городня розповіла, що турнір пам’яті її чоловіка проводять уже втретє. Юрій з перших днів повномасштабного вторгнення став до лав Збройних сил України і загинув 16 травня 2022 року під час виконання бойового завдання на сході країни. У сім’ї залишилися дві доньки, молодшій Яні нині чотири роки.
“Я щаслива, що він залишив нам доньку, яка є повністю його копією. І теж є такі задатки до спорту. Ми розвиваємо зараз поки два види спорту, коли буде школяркою, вона вже теж піде на волейбол, тому що я все-таки хотіла, щоб вона наслідувала свого батька. З самого дитинства він почав займатися волейболом. Потім це все перейшло в кар’єру. І кожного разу він віддавав себе цій справі”, – поділилася Інна Городня.
На майданчику Юрія згадують не лише як воїна, а насамперед як тренера, який умів запалювати любов до спорту. Капітанка “Поліських вовчиць” Анастасія – племінниця Юрія. Вона каже, що саме дядько привів її у волейбол.
“Юра завжди був дуже відкритий, завжди був радий допомагати, горів волейболом. Він хотів робити все для дітей, для того, щоб волейбол процвітав. Мені він був як другий тато. Я на все життя запам’ятала одну фразу – немає слова “не можу”. Можеш, просто не хочеш”, – згадала Анастасія.
Своїми спогадами ділиться і Анна, капітанка команди дитячо-юнацької спортивної школи Житомирської міськради. Юрій був її тренером, і вона особливо пам’ятає останнє тренування перед повномасштабною війною.
“У цей день він залишив мене ще трошки позайматися вже після тренування. Можливо, побачив щось у мені. Мені був цікавий цей спорт. Я отримала великий досвід від мого тренера”, – розповіла Анна.
Для Катерини, гравчині команди Житомирського обласного спортивного ліцею, участь у меморіальному турнірі – не лише про спорт, а й про вдячність захисникам.
“Наша команда в такому складі бере участь у цьому турнірі вперше. І, на мою думку, за допомогою цього заходу можна здобути не тільки гарний досвід, а й круті емоції. Ми будемо пам’ятати всіх захисників, які борються за те, що ми можемо зараз бути тут, та вшанувати пам’ять тих, хто вже поклав свої життя”, – сказала Катерина.
Капітанка “STEM-volley” із Черняхова Діана наголошує, що турнір – це продовження справи, якій Юрій присвятив життя.
“Юрій Городній зробив дуже великий внесок у житомирський волейбол, тому це дуже круто, що цей вид спорту розвивається. Зараз наші дівчата грають кожного року, ми вже не вперше на цьому турнірі. Настрій в нас чудовий, ми готові сьогодні боротися за перемогу, тому все в нас добре”, – сказала Діана.
Юрій Городній: тренер, волонтер, захисник
Волейбол для Юрія Городнього був не просто роботою. Він працював тренером відділення з волейболу обласної ДЮСШ “Юність”, очолював волейбольні клуби “Амбасадор” та “Ракета”, займався волонтерською діяльністю.
Його неодноразово відзначали в номінації “Кращий тренер міста”. Як тренер та гравець він разом зі своїми командами постійно виступав на чемпіонатах України, Кубках Житомирської області та міських турнірах з класичного, пляжного і паркового волейболу. Юрій був багаторазовим призером змагань різного рівня.
У перші тижні повномасштабного вторгнення Росії він був мобілізований до лав Збройних сил України. 16 травня 2022 року загинув унаслідок артилерійського обстрілу в селі Троїцьке Попаснянського району Луганської області.
Поховали Юрія Городнього через півтора року після загибелі – у Житомирі, на міському Смолянському військовому кладовищі. У нього залишилися дружина та двоє доньок – Каріна і Яна.
Турнір, заснований у листопаді 2023 року як відкриті змагання серед юнаків та дівчат на його честь, сьогодні став майданчиком, де підростаюче покоління вчиться перемагати й пам’ятати тих, хто віддав життя за можливість просто вийти на спортивний майданчик.
