У лісах Житомирської області все частіше фіксують рідкісний гриб-баран, який має природоохоронний статус і занесений до Червоної книги України. Попри те, що знайти його нині можна у різних громадах області, зрізати гриб категорично заборонено. За його збирання законом передбачено покарання. Про це Суспільному розповів біолог Іван Хом’як.
За словами науковця, гриб-баран (Grifola frondosa) має широкий ареал поширення і зустрічається у багатьох країнах світу, але в Україні його популяція залишається малою. Він зафіксований лише в окремих областях, серед яких Івано-Франківська, Донеччина, Житомирщина, Чернівецька, Чернігівська та Хмельниччина. Ще у 2002 році українські фахівці опублікували результати досліджень у “Українському журналі природничих наук”, де підтвердили, що гриб має величезний світовий ареал, але трапляється рідко, що й стало причиною внесення його до Червоної книги.
Хом’як пояснив, що статус виду в Україні переглядають кожні десять років, а наступна оцінка запланована на 2029 рік. За останні роки в області зафіксовано кілька нових місць зростання гриба-барана, зокрема під час досліджень для створення гідрологічного заказника. Біолог припускає, що поширення гриба може бути пов’язане з підсиханням лісів, адже він часто росте на мертвій деревині, проникаючи всередину через коріння ослаблених дерев.
За словами науковця, знайти гриб-баран можна навіть у кількох кілометрах від Житомира, а також у північних громадах області, зокрема у Словечанській. У кожній громаді, зазначив він, є шанси натрапити на цей червонокнижний вид.
Біолог підкреслив важливу роль гриба в екосистемі. Він допомагає розкладати органічні рештки, повертаючи енергію в природне середовище. Частіше гриб поводиться як сапротроф, тобто живиться мертвою деревиною, але іноді з’являється і на живих, але ослаблених деревах, викликаючи буру серцевинну гниль. Це робить складним визначення того, чи гриб заражає дерево, чи з’являється на вже уражених стовбурах. Особливий ризик становлять рани на коренях та стовбурах.
Іван Хом’як зазначив, що через активний науковий інтерес до гриба-барана за кордоном зростає небезпека його незаконного збору в Україні. У Японії, Південній Кореї та Китаї гриб-баран, відомий як мейтаке, вивчають через потенційні лікувальні властивості. Саме через цінність у медичній сфері є побоювання, що люди почнуть зривати гриб, але це заборонено через його червонокнижний статус.
Законодавство забороняє будь-які лісогосподарські роботи у місцях, де зафіксовано зростання виду. Заборонено вирубувати дерева, порушувати ґрунт чи змінювати природне середовище. Як пояснив еколог, лісники зобов’язані оминати території, де росте гриб-баран, навіть якщо мають дозвіл на вирубку. Порушення цих правил може призвести до адміністративної або, у разі повторення, кримінальної відповідальності.
Державна інспекторка Поліського округу Тетяна Венгловська уточнила, що за збирання гриба передбачено штраф від 510 до 1700 гривень. Якщо ж порушення відбувається на території природно-заповідного фонду або місцевості, що охороняється міжнародними угодами, сума зростає до 3650 гривень. Кримінальна відповідальність може настати лише у разі масового збору, однак на Житомирщині гриб-баран у великих кількостях не зустрічається.
Грибниця Людмила Журавська додала, що на Поліссі гриб має кілька народних назв. Його називають “бараном”, “овечою головою”, у Японії він відомий як мейтаке, що означає “танцюючий гриб”. У наукових джерелах зустрічається під назвами грифола кучерява та трутовик розгалужений.
За словами грибниці, вигляд гриба дуже впізнаваний: від товстої основи розходяться численні хвилясті пелюстки сіруватих або світло-коричневих відтінків. Вона розповіла, що знаходила гриб-баран близько десяти разів, а одного разу – справжнього гіганта вагою близько 16 кілограмів. За її словами, такі випадки трапляються раз у житті.
Людмила Журавська також зазначила, що на Сході гриб-баран здавна використовують у народній медицині. Його застосовували ще у часи династії Хань для лікування шлункових розладів, безсоння та інших недуг. В Японії за великий гриб колись навіть платили сріблом за вагою. Вчені й сьогодні досліджують можливі лікувальні властивості мейтаке при онкологічних та гормональних порушеннях, імунних проблемах, діабеті та високому холестерині.
