У 2025 році в Житомирській області триває активна робота щодо захисту об’єктів історико-культурного значення та земель, на яких вони розташовані. За цей період прокуратурою подано позови щодо 14 гектарів землі на суму понад 1,5 мільйона гривень. Наразі суди розглядають 18 справ про повернення у державну власність ділянок із пам’ятками археології.
Про результати та найпоширеніші порушення у сфері охорони культурної спадщини в ефірі Українського радіо Житомир розповіла прокурорка Житомирської обласної прокуратури Лілія Зименко.
Вона зазначила, що прокуратура, відповідно до Конституції України, представляє інтереси держави у сфері охорони культурної спадщини — зокрема, забезпечує захист об’єктів, здійснює процесуальне керівництво розслідуваннями та підтримує публічне обвинувачення у суді.
За словами Зименко, серед основних проблем — незаконне відчуження земель, на яких розташовані археологічні пам’ятки, а також відсутність охоронних договорів на об’єкти культурної спадщини.
Упродовж 2024 року прокуратура подала 17 позовів щодо зобов’язання власників укласти охоронні договори та створення спеціальних органів охорони культурної спадщини. Лише за перші сім місяців 2025 року таких позовів уже 10 — про укладення охоронних договорів, і ще 7 — про створення уповноважених органів охорони.
Серед конкретних прикладів — справа про повернення державі понад гектару землі з археологічною пам’яткою «Городище-Замчище» XVI–XVII століть, яку Коростишівська прокуратура відстояла в суді. Також цього року держава повернула право користування пам’яткою архітектури національного значення — корпусом келій Свято-Василівського монастиря в Овручі.
За результатами прокурорських дій у 2024–2025 роках власники підписали 11 охоронних договорів на пам’ятки архітектури, серед яких:
- Костел Святого Антонія в селищі Миропіль;
- Кінотеатр у Ружині;
- Будівлі окружного суду, трудової школи та робітничого клубу в Коростені;
- Синагога в Городниці;
- Будинок культури та станція в Новій Чорнорудці;
- Будівля облспоживспілки в Житомирі;
- Будинок культури в Андрушівці.
Крім того, прокуратура домоглася створення органів охорони культурної спадщини у Бердичеві, Радомишлі та Олевську. Ще шість аналогічних справ тривають у судах — щодо Звягеля, Коростеня, Коростишева, Овруча, а також селищ Любар і Миропіль.
Окрема увага приділяється питанням збереження археологічних об’єктів, таких як давньоруські городища IX–XIII століть у Чижівській, Чуднівській та Словечанській громадах. За кожен із цих об’єктів прокуратура веде судові процеси про повернення земель у державну власність.
Значним прикладом прокурорського реагування стала справа щодо будівлі колишніх келій Єзуїтського монастиря в Житомирі. Найстарішу архітектурну споруду міста передали приватній організації без рішення уповноваженого державного органу. Через суд прокуратура вимагає скасування незаконної реєстрації права власності на цю пам’ятку.
Щодо відповідальності за невиконання рішень судів про укладення охоронних договорів, прокурор наголосила, що такі дії караються згідно зі статтею 382 Кримінального кодексу України — штрафом або позбавленням волі до трьох років.
Лілія Зименко також повідомила, що у 2025 році прокуратура зобов’язала громади створити спеціальні органи з охорони культурної спадщини. Наразі вони діють при Житомирській міській раді та обласній військовій адміністрації, а процес створення триває в інших містах області.
Окремо вона підкреслила важливість розробки історико-архітектурних опорних планів для захисту історичних ландшафтів. Із 10 населених пунктів, занесених до списку історичних місць України, лише п’ять (Житомир, Бердичів, Коростень, Звягель та Олевськ) вже мають затверджену документацію. За поданням прокуратури суд зобов’язав розробити такі плани ще у Радомишлі, Коростишеві, Овручі, Любарі та Мирополі.
Прокуратура Житомирщини наголошує — збереження культурної спадщини потребує не лише державного контролю, а й активної участі місцевих громад, адже кожна з них несе відповідальність за пам’ятки, розташовані на її території.
