Україна входить у новий переговорний цикл із суперечливими сигналами з усіх боків. У Києві говорять про шанс завершити війну вже найближчим часом, у США визнають надзвичайну складність процесу, а західні аналітики застерігають від ілюзій швидкого миру.
Поки триває підготовка до чергового раунду перемовин у Женеві, прогнози коливаються від дипломатичного прориву до сценарію багаторічного протистояння.
Президент Володимир Зеленський публічно заявляє: за умови посиленого міжнародного тиску на Росію Україна має реальну можливість гідно завершити війну. Після тристоронніх зустрічей у Женеві 17–18 лютого глава держави висловив обережний оптимізм щодо подальших переговорів.
«Розраховуємо, що вже найближчим часом, у лютому, вдасться організувати ще один раунд перемовин, і що цей раунд може стати справді результативним», — наголосив Володимир Зеленський.
Серед ключових очікувань — зрушення в гуманітарних питаннях, зокрема якнайшвидший обмін полоненими. Президент також підкреслює необхідність більш активної ролі Європи та зазначає, що прорив можливий лише на рівні особистої зустрічі лідерів.
Водночас Зеленський визнає: Україна готова до реальних компромісів, але не до ультиматумів з боку агресора.
«Наш компроміс уже в тому, що ми говоримо з агресором. Принцип “стоїмо там, де стоїмо” — це великий компроміс, зважаючи на те, що майже 20% території окуповані», — зазначив президент.
Інформаційний простір сколихнула публікація журналіста The Wall Street Journal Бояна Панчевського, який заявив про нібито підготовку Києва до трирічного сценарію війни. За його версією, таке рішення президент міг ухвалити після незадовільних пропозицій зі сторони Дональда Трампа.
В Офісі президента цю інформацію жорстко спростували. Радник з комунікацій Дмитро Литвин назвав заяви про «провал переговорів» вигадкою.
«Не було ані такої розмови з радниками, ані завдання про війну ще на три роки. Це просто тупий фейк», — заявив Дмитро Литвин.
У Центрі протидії дезінформації також закликали орієнтуватися виключно на офіційні повідомлення та підтвердили, що підготовка до переговорів у лютому триває.
Президент США Дональд Трамп визнав, що війна в Україні стала найскладнішим викликом для його адміністрації, попри початкові очікування швидкого врегулювання.
«Думаю, що попереду дев’ята. Вона виявилася найжорсткішою. Я думав, що це буде найлегше, але на війні ніколи не знаєш, що просто», — сказав Трамп.
Ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко вважає, що Вашингтон тисне на Київ, керуючись власними інтересами. На його думку, Мюнхенська конференція продемонструвала серйозні розбіжності між США, Європою та Україною.
Огризко виділяє дві ключові причини такого тиску:
- прагнення зберегти Путіна як геополітичного партнера;
- потребу Трампа у швидкому зовнішньополітичному результаті для виборців.
Такий односторонній підхід, за словами дипломата, викликає роздратування в Європейському Союзі.
Політолог Ігор Чаленко вважає, що нині Україна та союзники перебувають у фазі «консервативної оборони». Водночас він не виключає різкої зміни ситуації вже навесні.
«Ситуація може змінитися після великої геополітичної події — візиту Дональда Трампа до Пекіна», — зазначив Чаленко.
Він наголошує: дипломатія має йти паралельно з посиленням санкцій та системним економічним тиском на Росію.
Російський опозиціонер Дмитро Гудков прогнозує, що Кремль навмисно затягуватиме час щонайменше до літа, намагаючись отримати максимум із переговорного процесу.
«До літа Путін намагатиметься вичавити все можливе з цієї холодної війни та переговорів. Рішення він відкладатиме», — вважає Гудков.
Аналітики американського Інституту вивчення війни зазначають: Кремль не демонструє готовності до компромісів і розраховує на здатність своєї економіки фінансувати війну ще тривалий час.
Подібну оцінку дає і The Wall Street Journal, називаючи переговори в Женеві «політичним театром», у якому сторони лише імітують конструктивність, щоб не втратити підтримку США або не наразитися на нові санкції.
Західні розвідки переконані: Москва намагається дипломатичними методами здобути те, чого не змогла досягти військовим шляхом. Паралельно, за даними нідерландської розвідки, Росія готується до довготривалого протистояння із Заходом.
«Російська армія готується до можливого конфлікту з НАТО і перевіряє готовність Заходу до ескалації», — йдеться у звіті.
Основна загроза, застерігають експерти, нині полягає у гібридній війні — від кібератак до диверсій у країнах Європи.
В Офісі президента очікують провести черговий раунд переговорів до кінця лютого. Після наради Володимира Зеленського з переговорною групою мають з’явитися нові деталі.
Російські медіа припускають, що тристороння зустріч за участі США може відбутися в Женеві вже наступного тижня. У Кремлі ж утримуються від конкретних прогнозів, визнаючи процес складним і не демонструючи особливих ілюзій щодо його швидкої результативності.
На тлі цих заяв шанси на швидке завершення війни залишаються невизначеними — між надією на дипломатичний прорив і реальністю затяжного глобального протистояння.
