6 лютого виповнилося 88 років від дня народження Михайла Козимиренка – поета ромського походження, перекладача й композитора, який жив і працював у Коростені. Саме він створив ромську абетку та перекладав ромською мовою українську класику.
Козимиренко був членом Спілки письменників України. Після Другої світової війни його родина переїхала до Коростеня на Житомирщині: тут він навчався у школі, а згодом майже 40 років викладав у музичній школі, навчаючи дітей і беручи участь у культурному житті регіону.
Директор Коростенської міської школи мистецтв Володимир Демиденко розповів, що Михайло Козимиренко, якого в місті знали як Міху, фактично проклав “місток” між українською і ромською культурами. За його словами, він навчив грі на музичних інструментах понад сотню учнів, а паралельно працював над текстами і перекладами.
Зокрема, Михайло Козимиренко створив ромську абетку, переклав ромською “Заповіт” Тараса Шевченка і підготував збірку перекладів “Думи мої” (“Думи мыре”). Також він переклав ромською слова гімну України та низку поезій Максима Рильського й Івана Франка.

“Народився Михайло Козимиренко 6 лютого 1938 року у місті Чернігові. Батько у нього – ром, мати – українка. Вона навчила його дуже гарно розмовляти українською мовою. Для збереження ромської культури він дуже багато написав творів. Така людина, як він, знана людина не тільки у нашому місті, а й за його межами, я вважаю, маже в усьому світі”, – сказав Володимир Демиденко.
Письменник і видавець Віктор Васильчук розповів, що допомагав Козимиренку з публікаціями. За його словами, той прийшов із пропозицією видати книжку ромською мовою – “Коли виростеш, сину” в українському перекладі. Васильчук пригадав, що його донька навіть робила малюнки до видання і трохи вивчила ромську мову, аби передати ромський менталітет.

“Він одного разу прийшов і запропонував видати свою книжку ромською мовою. “Коли виростеш, сину” так вона перекладалася українською. Моя донька, навіть, малювала малюнки і трохи вивчила ромську мову, щоб менталітет показати ромський. Одного разу Міха до мене прибіг і приніс ось таку книжечку. Це департамент національних меншин видав накладом одна тисяча примірників. Хочу зачитати один з віршів Шевченка: “Як би ви знали паничі, де люди плачуть, живучі. То ви б елегій не творили та марно Бога б не хвалили”. А ось як він звучить ромською мовою: “Рояли набут те джинен. Кай чероре дживен, ровен – йоне адя б ракиренес». Самнаса б на диххенас приясва”, – зачитав вірш Віктор Васильчук.
У Коростенській міській публічній бібліотеці зберігаються твори Михайла Козимиренка, видані за його життя, розповіла методистка бібліотеки Тетяна Примаченко. Серед них – “Я – ром”, “Циганське сонце”, дитяча книжечка “Виростеш ти, сину” та збірка “Циганські чари”, до якої увійшли його тексти українською і ромською мовами.

Примаченко також наголосила, що Козимиренко писав вірші українською мовою на різні теми.
“Коли помре останній ром – помре і пісня за селом. Сховає місяць чорні хмари, замовкнуть скрипки і гітари. Застогнуть гірко гори, доли, здригнуться коні в чистім полі. Погасне зірка над шатром, коли помре останній ром”.
Михайло Козимиренко помер 19 липня 2005 року. Йому було 67 років.








