Житомирське подружжя висунуло фінансові умови мерії. Тетяна Книш та Олександр Гаврилюк, які мешкають на провулку 3-му Чуднівському, 28, відмовляються просто так виконувати рішення міськвиконкому про демонтаж своєї огорожі. Споруда частково розташована на землях загального користування. Власники згодні прибрати конструкцію, лише якщо міська рада повністю компенсує їм вартість реконструкції ділянки.
Вільний доступ громадян до річки Тетерів наразі заблоковано. Загородження біля Шодуарівського парку порушують чинне законодавство, оскільки частина огородженої території є комунальною власністю та продовженням набережної. Через це 6 травня виконком Житомирської міськради зобов’язав мешканців будинків №26 та №28 знести незаконні частини парканів.
Господарі оселі категорично не згодні з посадовцями. Ця прибережна земельна ділянка площею 3,7 сотки разом із будинком 1920 року побудови перейшла Олександру в спадщину від предків. Чоловік народився тут і проживає вже 82-ий рік, пам’ятаючи ще свого батька та діда.
Проблеми з водою почалися дуже давно. Тетяна стверджує, що після зведення дамби у 1950 році постійні розливи річки та паводки руйнували їхню землю і будівлю.
“У 1984-1985 роках, коли рівень води почав підніматися, зробили підняття рівня набережної. Коли підняти рівень набережної, там є такий шматочок, навіть арматура там стирчала, вона мала продовжуватися аж до самої Кам’янки. Не зробили. Тобто там підняли і зробили стінку бетонну, а тут людям нічого не зробили. Людей кинули напризволяще. Сусід якимось металом, чоловік теж укріплював і шифером, і металом. У нас в будинку тріщини, вода піднімається, вода стояла у погребі”, – зазначила жінка.
Оборона від навали відпочивальників стала причиною появи огорожі. Олександр повідомив, що право сервітутного користування на ділянку в 1.3 сотки вони мають давно, а у червні 2010 року міськрада дозволила побудувати там землеукріплюючу споруду. Чоловік розповів, що офіційну вимогу очистити берег у десятиденний термін отримав 7 квітня 2026 року. Вже 14 квітня він надіслав відповідь мерії, додавши туди історичну довідку про родинне майно.
“Цей паркан я поставив у 2018 році. Тут був тупик. Сюди заходила молодь. Тут була сітка натягнута. На всі наші прохання чемно себе поводити ніякої реакції не було. Був випадок, коли один чоловік надзюрив на собаку. Коли робилася друга реконструкція, ні у кого не було до мене запитань аж до сьогодні. Наша земельна ділянка, яка межує із набережною, також потребувала будівництва захисної споруди, яка містом не була зроблена”, – говорить Олександр Гаврилюк.
Комунальники готуються діяти примусово через ігнорування екологічних норм. Начальниця міського відділу екології та природних ресурсів Поліна Мурашевська пояснила, що влада усуває порушення природоохоронного законодавства. Вона підкреслила, що демонтажні роботи зачеплять виключно ті метри, які не належать мешканцям приватного сектору.
Добровільний термін для очищення території давно вичерпано. Власники загороджень мали самостійно демонтувати конструкції протягом десяти днів після отримання попереджень.
“Відповідно до статті 61 Земельного кодексу, власникам цих огорож дали 10 днів на те, щоб їх добровільно знести самим. Упродовж 10 днів дані огорожі не були знесені власниками, які їх встановили, тому питання винесли на розгляд виконкому. 6 травня було прийняте рішення про демонтаж огорож та конструкцій за вказаними адресами. На підставі цих рішень комунальне підприємство “Інспекція з благоустрою міста Житомира” зобов’язана організувати роботи з демонтажу даних об’єктів. В даному рішенні записано чітко, що демонтаж огорож і конструкцій має здійснюватися тільки на тих землях, які не належать власникам будинків”, – зазначила Поліна Мурашевська.
Компроміс можливий лише за умови бюджетного фінансування. Олександр Гаврилюк та Тетяна Книш погоджуються прибрати забір, якщо місто розробить новий архітектурний план для їхньої прибудинкової території.
Конфлікт навколо набережної Тетерева може переміститися до зали суду. Адвокат Роман Гуртовенко впевнений, що житомиряни мають законне право заперечити дії посадовців.
“Власники можуть використати такий спосіб захисту, як оскарження рішення виконавчого комітету у порядку адміністративного судочинства. І в порядку забезпечення позову просити це рішення призупинити до вирішення справи по суті. Але в цьому випадку потрібно відзначити, що сама наявність якоїсь конструкції загороджувальної не є підставою для знесення. Підставою для знесення є встановлений юридичний факт, що ця конструкція перешкоджає у вільному доступі до берега”, – говорить адвокат.
Передісторія суперечки навколо прибережних ділянок
Нагадаємо, що масштабне звільнення комунальної землі біля Шодуарівського парку розпочалося у квітні. Тоді представники мерії вручили письмові приписи про демонтаж огорож одразу трьом власникам нерухомості на провулку 3-му Чуднівському. Муніципалітет вимагав від людей звільнити самовільно зайняті ділянки набережної протягом 10 діб.
