У Житомирській області стартував пілотний обласний проєкт “Спадщина незалежності. Житомирщина 2025”, спрямований на збереження й відновлення історико-культурної спадщини. До ініціативи управління культури і туризму Житомирської ОВА вже приєдналися 10 громад, які працюють над тим, щоб історичні об’єкти регіону стали сучасними просторами для розвитку.
Ініціатори розповіли в етері Українського радіо Житомир, що проєкт покликаний не лише популяризувати культурні події та екскурсії, а й створювати проєктну документацію для реставрації, формувати туристичні маршрути та залучати інвесторів. Проєкт приурочений до святкування Дня незалежності у 2025 році.
За словами начальниці управління культури та туризму Тетяни Руденької, вже проведено десять масштабних заходів у громадах, де працювали архітектори, історики, музейники та експерти з туризму. В результаті сформовано попередні матеріали щодо проблематики та бачення майбутнього кожного об’єкта, створено робочі групи і підготовлено рекомендації для залучення грантів.
Серед об’єктів культурної спадщини, над якими працюватимуть громади:
- Гришковецька громада – родинний маєток Миколи Чайковського;
- Попільнянська громада – туристично-краєзнавчий маршрут Паволоч — Котлярка — Криве;
- Андрушівська громада – Палац Терещенків;
- Овруцька громада – Будинок Цалка, майбутній Центр древлянської культури;
- Коростенська громада – Городище №3;
- Малинська громада – парк імені Миклухи-Маклая;
- Романівська громада – урочище Виспа;
- Народицька громада – церква Різдва Пресвятої Богородиці у селі В’язівка;
- Червоненська громада – палац Грохольських-Терещенків;
- Звягельська громада – Звягельський замок.
Надалі планується аналіз напрацьованих матеріалів і формування єдиної стратегії збереження культурної спадщини області. Також громади готуватимуть заявки до Українського культурного фонду та інших донорів. Передбачено створення щорічної обласної програми “Спадщина Незалежності”.
Заступниця начальника управління культури Ніна Рябенко наголосила, що активність громад стала ключем до старту проєкту, адже кожна з них організувала власний формат заходу, показала свої об’єкти та окреслила проблеми їх збереження. Вона підкреслила, що навіть у складний час громади готові працювати, якщо мають підтримку та партнерів.
Начальниця відділу охорони культурної спадщини Алла Бондарчук розповіла про нові інструменти для залучення фінансування. Зокрема, у вересні 2025 року Мінкульт підписав меморандум про створення Українського фонду культурної спадщини, а також набув чинності Закон “Про публічно-приватні партнерства”, що має стимулювати інвестиції бізнесу в реставраційні проєкти.
За словами Олени Бабушко, представниці Житомирської міськради, громадам важливо правильно оформлювати облікову документацію на пам’ятки, адже це дозволяє економити кошти та спрощує процес реставрації. Вона пояснила, що кожен об’єкт повинен мати повний пакет документів, аби бути включеним до переліку культурної спадщини та мати право на фінансування.
Прикладом ефективної роботи став кейс із церквою Різдва Пресвятої Богородиці у селі В’язівка, яка була зруйнована у 2022 році внаслідок російського обстрілу. Завдяки підтримці ЮНЕСКО та роботі з документами святиню не залишили в руїнах, а підготували план її відновлення.
За словами Тетяни Руденької, проєкт і надалі буде розвиватися. Управління культури планує забезпечити громади методичними матеріалами, шаблонами та координаторами, щоб перетворити цю ініціативу на сталу культурну практику і привабливий туристичний продукт.
