У Бердичеві депутати міської ради підтримали програму розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах життя громади на 2026–2030 роки. Документ передбачає десятки заходів і має на меті систематизувати роботу, яка частково вже триває.
Рішення ухвалили на Житомирщині після звернення Уповноваженого із захисту державної мови. Загалом програма охоплює 45 пунктів і стосується насамперед діяльності закладів освіти та культури.
Як пояснила начальниця відділу культури Бердичівської міськради Валентина Кузьменко, значна частина запланованого не є новацією для громади.
“Близько 90% із прописаних у програмі заходів виконувалися і без її наявності. Це напрямки, за якими заклади освіти й культури працюють постійно”, – зазначила Валентина Кузьменко.
Окремого фінансування під реалізацію програми не закладали. За словами посадовиці, кошти на відповідні заходи спрямовуватимуть у межах чинних галузевих програм з урахуванням фінансових можливостей громади.
Такий підхід, каже вона, є більш практичним для міського бюджету.
“Маючи досвід діяльності в галузі культури, в міській раді, ми знаємо, що ефективніше просити у нашого депутатського корпусу окремо кошти під якийсь захід. Тому що, як правило, з року в рік про діяльність галузі культури приймається тільки комуналка і заробітна плата”, – пояснила Валентина Кузьменко.
Окремим пунктом програми визначено координацію роботи підприємств щодо використання української мови у сфері обслуговування. Цей аспект, за словами керівниці відділу культури, став актуальнішим після початку повномасштабної війни.
Через збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб у місті змінилася мовна ситуація.
“З повномасштабним вторгненням трішки змінилася ситуація з українською мовою. Приїхали багато переселенців, доволі багато російськомовних людей. Російську мову чути в нас на вулицях, хоча в останні роки перед повномасштабним вторгненням таке траплялося досить рідко”, – сказала Валентина Кузьменко.
У відповідь на ці зміни в громаді вже реалізують мовні ініціативи. Зокрема, у міській публічній бібліотеці працює мовний клуб “Спокушаючи книгою”. Окрему роботу веде бібліотека для дітей, яка співпрацює з родинами переселенців.
Наразі її відвідують 44 дитини, для яких щоденно проводять заходи українською мовою. У міській раді наголошують, що нова програма покликана не започаткувати ці процеси, а закріпити їх на рівні стратегічного планування громади.
