В Україні тривають масштабні перевірки у понад сотні вищих навчальних закладів і коледжів, які мають аспірантські програми. Основна мета — виявити студентів, які використовують навчання не для наукової роботи, а для ухилення від мобілізації.
Як повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, вже відраховано близько 3 тисяч аспірантів, які вступили до закладів у 2023 році, однак не виконали навчальних або індивідуальних планів. Очікується, що за результатами літньої сесії у червні ця цифра зросте.
«Ціль не є відрахувати, щоб відрахувати. Ціль — виділити тих, хто використовує аспірантуру не за призначенням», — пояснив Винницький.
Фокус на якості, а не на кількості
Міністерство запевняє, що не веде «полювання на відьом». Якщо аспірант активно працює над науковими статтями, дослідженнями та дисертацією — його статус не викликає сумнівів. Проблеми виникають з тими, хто формально числиться в аспірантурі, але фактично не займається жодною науковою діяльністю.
«Якщо людина не складає іспити, не пише дисертацію, не працює за освітньо-науковою програмою — такі випадки викликають питання. А якщо навпаки — це справжній здобувач, і ми лише сприятимемо його роботі», — уточнив заступник міністра.
Аспірантура як спосіб відстрочки
Особливу увагу МОН приділяє студентам, які вступили до аспірантури у 2022–2023 роках. Спостереження показують, що значна частина з них не дійде до захисту дисертацій, що, за оцінкою міністерства, свідчить про зловживання правом на відстрочку від мобілізації.
Михайло Винницький підкреслив, що головною метою перевірок є збереження довіри до української освітньої системи й недопущення використання наукових інституцій як інструменту для уникнення військового обов’язку.