У фондах Житомирського обласного краєзнавчого музею зберігається цікава археологічна знахідка — повністю металева трикутна лопата, виявлена під час розкопок городища періоду Київської Русі біля села Райки Бердичівського району.
Про цінну експозицію повідомили в самому музеї, зазначивши, що ця лопата суттєво вирізняється серед інших артефактів, виявлених на території поселення IX–XIII століть.
Рідкісний предмет і його призначення
Зазвичай у ті часи лопати виготовлялися з дерева, а металевою була лише крайка — своєрідна насадка, яка підсилювала ріжучу частину. Вона мала підковоподібну або трикутну форму й одягалась поверх дерев’яного леза. На відміну від подібних знарядь, знайдених на території городища, ця лопата цілком зроблена з металу (окрім держака) та є єдиною у своєму роді серед археологічного матеріалу.
Знахідка має пласку конструкцію з загнутими під прямим кутом краями біля основи — ця форма дозволяла зручно натискати ногою під час копання твердого чи вологого ґрунту. Компактність і міцність робили її незамінною при спорудженні захисних об’єктів, дренажних каналів чи у гірничій справі.
Аргументи на користь ковальського призначення
У 1950 році дослідник В. К. Гончаров повідомляв про наявність на території Райківського городища сиродутного горну — печі для добування металу з болотної руди, а також решток ковальського горну. Для роботи з розжареним вугіллям та підтримки температури постійно використовували лопати, які не загоряються при контакті з жаром — саме такою була металева знахідка.
Це може свідчити, що лопата призначалась для роботи в умовах високих температур — у горнах, печах чи кузнях. Однак її форма також дозволяла використання в господарських цілях або навіть як засіб самозахисту, адже краї виробу досить гострі.
Актуальність конструкції через століття
Попри свій вік, артефакт дивовижно нагадує сучасний заступ — компактну штикову лопату, що використовується в побуті, сільському господарстві чи армії. Це свідчить про далекоглядність і технічну винахідливість майстра, який створив інструмент, актуальний і в наші дні.
Завдяки подібним знахідкам ми можемо краще уявити повсякденне життя жителів Київської Русі, зокрема їхні ремесла, технології та побутові інструменти. Житомирський обласний краєзнавчий музей продовжує зберігати й досліджувати ці унікальні сторінки історії краю.
