Проблема тисяч аварійних радянських будинків в Україні залишається у підвішеному стані. Хоча їхня доля досі не визначена, влада готує законодавчий ґрунт для масштабних змін. Олена Шуляк, яка очолює Комітет з питань організації державної влади та містобудування, в ефірі «Новини.LIVE» окреслила ключові аспекти майбутнього законопроєкту про реновацію.
На сьогодні старі будинки радянської епохи стали справжнім викликом для мегаполісів. Ці будівлі безнадійно відстали від сучасних вимог до енергоефективності та безпеки. Довгі роки питання модернізації ігнорувалося, проте ситуація вимагає негайних рішень.
Депутатка підкреслила, що ще до початку повномасштабного вторгнення держава впритул наблизилася до фіналізації необхідних законів. Тисячі об’єктів у великих містах потребують системного підходу.
«Ми буквально перед війною підійшли до того, щоб врегулювати це на рівні законодавства», — нагадала Олена Шуляк.
Наразі законопроєкт уже пройшов перше читання, але він усе ще потребує суттєвих правок. Основний акцент документа зроблено на комплексності — фахівці мають враховувати технічний стан споруд та економічну вигоду від їхнього оновлення.
Реальність знесення застарілих будинків
Найгострішим кутом реформи залишається механізм відселення людей. Визначити, хто саме ухвалюватиме остаточне рішення про розселення конкретної будівлі заради нового будівництва — завдання не з легких.
Запуск процесу вимагає згоди мешканців. Проте існуюча практика показує: навіть кілька незгодних власників можуть заблокувати оновлення всього кварталу. Це створює глухий кут для реалізації інфраструктурних планів.
Процедура реконструкції теж має свої підводні камені. Вона передбачає тимчасове переміщення людей, що тягне за собою колосальні організаційні зусилля та фінансові витрати з боку міст.
Шуляк констатувала, що зараз реконструкція не є пріоритетним напрямком. Велика кількість аварійних об’єктів потребує уваги, але ресурси обмежені.
Війна змушує муніципалітети жорстко пріоритезувати витрати. Через це глобальні плани з оновлення житлового сектору змушені чекати свого часу.
Прогнози щодо оновлення житла
Попри воєнні реалії, стратегічне планування не припиняється. Великі українські міста повинні вже сьогодні розробляти локальні програми, щоб мати готові кейси в момент появи сприятливих умов.
Готовність до реалізації програм реновації має стати фундаментом для майбутнього будівництва. Це дозволить швидко запустити процеси, щойно з’являться фінансові можливості.
Нагадаємо, що спроби реформувати цю сферу тривають роками. Ще у 2021 році Шуляк зазначала, що закон 2006 року виявився мертвонародженим через вимогу про стовідсоткову згоду власників. Мінрегіон тоді запропонував альтернативні кроки для вирішення цієї кризи:
- зниження порогу згоди мешканців до 75% для прийняття рішення про знесення або оновлення;
- створення привабливого клімату для інвесторів-забудовників;
- усунення можливостей для махінацій із пропискою родичів перед відселенням.
Масштабна модернізація застарілого фонду можлива лише за умови залучення приватного капіталу. Без вигідних умов для бізнесу та чітких законодавчих правил розв’язати проблему «хрущовок» силами лише держави буде вкрай складно.
