Річка Крошенка у Житомирі опинилася в епіцентрі екологічного скандалу після масової загибелі біоресурсів, що сталася у березні 2026 року. Екологи вже підрахували фінансові наслідки двох хвиль мору, які сумарно перевищили позначку у 2 мільйони гривень. Наразі всі зібрані докази та результати лабораторних досліджень передані до прокуратури для відкриття кримінального провадження.
Перший тривожний сигнал надійшов 10 березня, коли на поверхні Соколовського ставка виявили 743 мертві рибини. Тоді інспектори Державної екологічної інспекції Поліського округу негайно розпочали забір проб води як у самому ставку, так і в прилеглій річці Крошенка.
Ситуація значно погіршилася 23 березня – на Шверидовому ставу зафіксували справжній мор. Кількість загиблої риби склала 1613 екземплярів, серед яких опинилися 207 товстолобів, 383 окуні, 260 карасів та навіть великі особини сома й амура. Загалом за два інциденти екосистема втратила понад 2300 мешканців водойм.
Місцева влада оперативно відреагувала на критичний стан водойми. Березівський сільський голова Михайло Яромов підтвердив, що 24 березня територію було очищено зусиллями спеціальної бригади.
“Ця частина території – там пару вулиць – вони на нашій території, бо Іванівський старостинський округ – це колишня Іванівська сільська рада – належить до Березівської сільради. Зранку 24 березня ми прибрали цю рибу – не важили її, але, в цілому, було десь понад тонну риби. Ми її дезінфікували і утилізували згідно рекомендацій Держпродспоживслужби. На місці працювала ціла бригада, позбирали все, що можна було. Щодо причин ситуації з мором риби, то наразі мені вони невідомі – це мають з’ясовувати фахівці”, – сказав Михайло Яромов.
Фінансові наслідки екологічного лиха
Збитки, завдані державі, екоінспектори розділили на два етапи, що відповідають датам фіксації мору:
- за інцидент 10 березня нараховано 311 тисяч 400 гривень;
- за масову загибель риби 23 березня сума склала 1 мільйон 700 тисяч гривень.
Хімічний аналіз та причини забруднення
Лабораторний контроль, результати якого оприлюднили 30 березня, показав специфічну картину забруднення. Попри те, що рівень розчиненого кисню залишався у нормі (7,7 – 8,8 мг/дм3), інші показники суттєво перевищили допустимі межі:
- вміст аміаку вищий за норму в 1,6 рази;
- концентрація заліза перевищена у 2,5 рази;
- показник ХСК (хімічне споживання кисню) зріс у 2,2 рази;
- біохімічне споживання кисню (БСК5) виявилося вищим у 2,8 рази.
Головним підозрюваним у забрудненні став міський полігон твердих побутових відходів, яким керує КП “АТП 0628”. Екологи з’ясували, що отруйний фільтрат зі сміттєзвалища через безіменний струмок потрапляє прямо у Крошенку. Особливо інтенсивним цей процес стає під час танення снігу.
Протягом лютого та березня фахівці зафіксували чотири випадки екстремальних скидів. У ці моменти концентрація шкідливих речовин у Шверидовому ставу була катастрофічною: БСК5 перевищував норму до 15 разів, а залізо та аміак – до 6 та 5 разів відповідно. Окрім того, з’ясувалося, що комунальне підприємство проігнорувало рішення суду від 2025 року щодо припинення забруднення.
Зі свого боку, головний інженер КП “АТП 0628” Андрій Кудак заперечує прямі витоки фільтрату через дамбу. За його словами, на об’єкті постійно працюють помпи, а забруднення струмка може мати інше походження, адже він протікає через ліс та гаражний кооператив.
Кудак наголошує, що проблема криється у специфіці ґрунту – колишнього глиняного кар’єру, де збирається вода. Виходом може стати лише будівництво дорогої очисної станції, вартість якої стартує від одного мільйона євро.
“Ми неодноразово звертаємося до міської ради, так як там ціна питання вимірюється в мільйонах євро. І навіть найелементарніша установка коштує біля одного мільйона євро. Десь два тижня тому ми отримали погодження від депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства та інфраструктури на те, щоб клопотати перед міською радою на виділення коштів на проєктні роботи щодо встановлення установок з переробки фільтратних вод”, – сказав Андрій Кудак.
Варто нагадати, що судова тяганина навколо цього полігону триває вже не перший рік. Ще у квітні 2025 року суд задовольнив позов екоінспекції, поданий після скарг громадян на платформі “ЕкоЗагроза”. Попри це, станом на березень 2026 року, дренажні води продовжують отруювати прилеглі землі та річкову систему Житомира.
