Світ завмер у передчутті нових домовленостей між Вашингтоном і Кремлем. У цей час колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін розповідає: Дональд Трамп має власний сценарій впливу на Росію і Україну. Його стратегія зовсім не про зброю, а про економіку, нафту і контроль над ключовими ринками. Однак платити за цю гру доведеться Європі.
Інша логіка Білого дому
США і Росія по-різному бачать кінець конфлікту. Поки Володимир Путін погрожує Заходу ракетами, Трамп розраховує на фінансові важелі. Павло Клімкін підкреслює: нинішній кандидат у президенти США не прагне безоплатно передавати Києву зброю. Натомість він готовий посилити санкції та змусити Москву грати за новими правилами.
“Трамп ніколи не збирався надавати Tomahawk — це був лише інструмент тиску на Путіна. Tomahawk запускають із кораблів і підводних човнів, а наземних пускових для них у США дуже мало,” — пояснює Клімкін.
Важливо й те, що команда Трампа прагне перекласти витрати на озброєння України на плечі Євросоюзу. Це повністю відповідає його передвиборчій логіці – “Європа має платити за все”.
Фінансовий зашморг Кремля
Нова стратегія США – поступове економічне стискання простору для Росії. Особлива ставка на нафтові санкції та роботу з партнерами Москви, передусім Індією. Трамп уже заявив про наміри переконати Індію відмовитись від російської нафти. Навіть якщо швидко це зробити не вдасться, наслідки для Кремля будуть відчутними.
“За нафту вони отримуватимуть менше, а Трамп зможе контролювати нафтові потоки. Його стратегія — не збільшувати тиск різко, а поступово і стратегічно звужувати простір для маневру Путіна”, — акцентує ексміністр.
Велика партія і фактор часу
Зараз Трамп почувається впевнено. За словами Клімкіна, після гучних успіхів у Венесуелі, жорсткого тиску на Кубу і поступок європейців щодо Гренландії, він здатен бути максимально жорстким у переговорах з Кремлем. У діалозі з Путіним Трамп може діяти навіть непередбачувано — “психанути”, якщо Москва не піде на умови Вашингтона.
Особливий контекст додає завершення 5 лютого дії договору про контроль за стратегічними озброєннями. Після цієї дати сторони матимуть більше свободи для маневрів, а Україна — лише один із пунктів у довгому списку питань для обговорення.
“У списку тем Трампа і Путіна набагато більше пунктів, ніж Україна — контроль над стратегічними озброєннями, Арктика, бізнес, відносини з Китаєм та багато іншого”, — резюмує Клімкін.
Саме тому, за словами дипломата, для України критично важливо налагодити ефективну комунікацію з командою Трампа, щоб перетворити ці глобальні важелі на реальні гарантії безпеки.
Чи працює економічний тиск на Москву
Інститут вивчення війни нещодавно проаналізував: Кремль намагається приховати реальні економічні втрати від війни і санкцій. Офіційна риторика та статистика розходяться із дійсністю. Навіть Путін визнавав: зростання ВВП у 2025 році суттєво уповільнилось — лише 1% проти понад 4% у попередні роки. Це пояснювали “штучними” заходами для стримування інфляції. Тим часом реальний рівень інфляції, особливо після підвищення ПДВ, міг сягати 25%.
- Підвищення податку було реакцією на дефіцит бюджету через військові витрати.
- Основний фінансовий тягар перекладено на населення.
- Подорожчання продуктів і товарів значно перевищує офіційно заявлені показники.
- Москва прагне зберігати ілюзію стабільності, приховуючи негативний вплив війни на економіку.
Світ уважно стежить за розвитком цієї великої політичної гри, у якій Україна повинна знаходити власні рішення та формувати ефективну міжнародну стратегію.
