У Коростишеві на Житомирщині завершили тривалу дискусію навколо перейменування двох міських вулиць. Колишні 50 років Перемоги та 30-річчя Перемоги офіційно стали Затишною і Вербовою.
Рішення ухвалили на сесії Коростишівської міської ради 17 грудня 2025 року. Документ з’явився у відкритому доступі після публікації проєктом “Деколонізація. Україна”.
Процес перейменування виявився значно складнішим, ніж очікували у міськраді. Обговорення тривали майже рік і супроводжувалися гострими суперечками між частиною мешканців та ініціаторами змін.
Секретар Коростишівської міської ради Юрій Денисовець у коментарі пояснив, що громада пройшла всі передбачені законом етапи.
“Це питання тягнеться ще з січня минулого року. Після звернень громадян ми виконали всі необхідні дії, дотримавшись законної процедури. У березні на громадські обговорення приходили жителі обох вулиць. Для кожної ми пропонували по 4–5 альтернативних назв, розглядали кожну біографічну довідку та проводили окремі голосування. Жодна з пропозицій не набрала достатньо голосів”, — зазначив Денисовець.
Після того, як мешканці фактично заблокували всі варіанти нових назв, питання тимчасово зняли з розгляду і звернулися по роз’яснення до Українського інституту національної пам’яті.
За словами посадовця, Інститут не наполягав на обов’язковості перейменування саме цих вулиць, але визнав його доцільним. Після цього у громаді відбулося ще кілька засідань робочої групи — вже з орієнтацією на пошук компромісу.
Питання двічі виносили на розгляд сесії — у жовтні та грудні 2025 року. Під час першого голосування депутатських голосів забракло, але з другої спроби рішення все ж ухвалили.
Юрій Денисовець наголосив, що вибір нейтральних назв став спільним рішенням із жителями.
“Це був певний консенсус, який дозволив рухатися далі. Так, назви нейтральні, але принципово те, що ми відійшли від старих наративів. Наша громада не є антиукраїнською — у нас є вулиці Коновальця, Бандери, Шухевича, Ольжича. Ми підтримували і будемо підтримувати процеси декомунізації та деколонізації”, — сказав секретар міськради.
Водночас у громадському секторі таке рішення викликало критику. Голова і співзасновник проєкту “Деколонізація. Україна” Вадим Поздняков вважає, що міська влада надто обережно підійшла до питання.
“Подібні історії трапляються по всій Україні. У Коростишеві під час слухань був великий скандал, коли люди з антиукраїнськими поглядами відкрито заявляли, що Стус і Петлюра — не герої. Замість того, щоб не зважати на такі позиції і підтримати назви на честь національних чи локальних діячів, влада обрала нейтралітет, щоб нікого не дратувати”, — сказав Поздняков.
За його словами, у місті були й альтернативні пропозиції — зокрема на честь місцевих діячів або загиблих на війні жителів громади, однак їх не винесли у фінальне рішення.
Передісторія перейменування почалася ще 18 березня 2025 року, коли у Коростишеві відбулися громадські слухання щодо трьох вулиць і одного провулка. Найбільше суперечок тоді викликали саме 30-річчя Перемоги та 50 років Перемоги — мешканці наполягали на збереженні старих назв.
Серед запропонованих варіантів звучали імена Симона Петлюри, Василя Стуса, Князя Мала, Людмили Фої, Ліни Казмірської, а також локальних постатей. Проти частини цих пропозицій активно виступали окремі жителі, зокрема жінка, яка представилася істориком і публічно поставила під сумнів роль Стуса та Петлюри в історії державотворення.
Наразі, за даними проєкту “Деколонізація. Україна”, на Житомирщині залишаються неперейменованими ще 36 вулиць. Історія Коростишева показала, що шлях до нових назв може бути не менш складним, ніж саме рішення про зміни.
