Адміністрація президента Дональда Трампа розробляє угоду, яка може змінити статус Гренландії та посилити американський вплив на острові. У Вашингтоні обговорюють можливість укладання Угоди про вільну асоціацію, яка вже застосовувалася до низки невеликих держав у Тихому океані.
Мета та аргументи США
Президент США неодноразово наголошував на стратегічній важливості Гренландії. За його словами, “це надзвичайно стратегічно… Гренландія вся вкрита російськими та китайськими кораблями”. У риториці Трампа простежуються мотиви Доктрини Монро XIX століття, спрямованої на витіснення зовнішніх сил із Західної півкулі.
Американський лідер аргументує свій інтерес не лише безпекою, але й економічним потенціалом острова, обіцянками добробуту для місцевих жителів та доступом до природних ресурсів.
Шлях до угоди
Поточна стратегія Вашингтона включає два ключові напрямки:
- Заохочення сил у русі за незалежність Гренландії та створення напруженості у відносинах із Данією.
- Спроба вести прямі переговори з урядом острова, оминаючи Копенгаген.
Обговорювана угода у форматі Compact of Free Association дозволила б США практично без обмежень розміщувати військові сили на острові, одночасно надаючи Гренландії економічні вигоди, включно з безмитною торгівлею. У Данії наголошують, що американська база вже забезпечує США значну свободу дій, а будь-які суттєві зміни все ж потребували б узгодження з Копенгагеном.
Реакція гренландців
Місцеві політики готуються до складного періоду переговорів та потенційних змін у статусі острова. Депутат парламенту Гренландії та прихильник незалежності Куно Фенкер зауважив:
“[Гренландія] перебуває [в] зоні дії Доктрини Монро. І ми знаємо, що це означає.”
Заступник очільника адміністрації Трампа Стівен Міллер підтвердив курс країни на приєднання Гренландії до американської сфери впливу, назвавши контроль Данії над островом “колоніальним”. Попри ухильні формулювання щодо введення військ, Міллер запевнив, що ніхто не наважиться на пряме протистояння зі США за арктичну територію.
Можливі наслідки
Хоча повна анексія здається малоймовірною, експерти радять не ігнорувати амбіції Трампа. Угода про вільну асоціацію може стати новим інструментом для зміцнення американського впливу на стратегічно важливому арктичному острові та перегляду його політичного статусу ще до завершення президентської каденції США.
