Майбутній урожай починається не з поля, а зі сховища. Саме взимку вирішується, чи збереже насіння силу росту і здатність дати дружні сходи навесні.
Фахівці наголошують: неправильні умови зберігання можуть звести нанівець роботу цілого сезону. Контроль вологості, температури та стану зерна – ключові умови, без яких насіння швидко втрачає свої посівні якості.
Про це розповіла головна спеціалістка відділу контролю у сфері насінництва, розсадництва та якості зерна управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області Тетяна Горай.
За її словами, зберігання насіння є фінальним етапом технологічного процесу його виробництва. Його мета – зберегти життєздатність, силу росту та генетичний потенціал сорту, а також не допустити поширення хвороб і шкідників.
Потреба у тривалому зберіганні зумовлена біологічними особливостями культур, строками сівби та специфікою насінницьких систем. Ігнорування цих чинників напряму впливає на результат у полі.
Окрему увагу фахівчиня звертає на небезпеку самозігрівання зерна.
“Основною проблемою під час зберігання насіння є процес його самозігрівання, який може призвести не лише до втрати якості, а навіть до повного псування та пошкодження сховища. Для надійного зберігання потрібне якісне очищення зерна, відокремлення битого та доведення вологості до оптимального рівня – для кожної культури він різний”, – зазначила Тетяна Горай.
Закладати на зберігання варто лише сухе, виповнене насіння без механічних пошкоджень і слідів ураження шкідниками. Травмоване зерно, за словами спеціалістки, дихає в рази інтенсивніше, що створює умови для перегріву та активної роботи мікроорганізмів.
Ключову роль відіграють два показники – вологість і температура. Під час дихання насіння виділяє тепло, вуглекислий газ і воду. У сухому середовищі цей процес уповільнюється, але коливання вологості повітря можуть різко погіршити ситуацію.
“Небезпечними є плісняві гриби, які починають розвиватися при вологості зерна 15 – 16%. Якщо вологість насіння нижча за 12%, хвороби не розвиваються, а при показниках нижче 9% не з’являються й шкідники. Чим вища температура – тим інтенсивніше дихання”, – пояснила Тетяна Горай.
Фахівчиня наголошує: на тривале зберігання допускається лише повністю очищене, відсортоване насіння з вологістю нижче критичної. З моменту надходження у сховище за ним має бути встановлений постійний нагляд.
“Необхідно систематично контролювати вологість і температуру насіння, а також температуру та вологість повітря за допомогою термометрів і гігрометрів. Особливої уваги потребують партії з підвищеним ступенем травмування або ті, що формувалися за несприятливих погодних умов”, – наголосила вона.
У перші один – два місяці зберігання перевірки проводять щодня, згодом – двічі на тиждень. Під час огляду звертають увагу на зміну кольору, запаху, появу осередків самозігрівання та шкідників.
Важливою складовою контролю є лабораторна перевірка насіння та отримання Сертифікату, що підтверджує його посівні якості. Після завершення строку дії документа насіння підлягає повторній сертифікації.
Насіннєсховища необхідно періодично провітрювати, дотримуючись чітких параметрів:
- відносна вологість зовнішнього повітря – не вище 60 – 70%
- температура повітря – нижча за температуру в приміщенні
Інакше існує ризик конденсації вологи безпосередньо на насінні.
“Зберігання насіння в сухому і холодному стані є оптимальним для всіх зон і культур. Переохолодження нижче мінус 10 – 15°С неприпустиме, особливо для насіння з підвищеною вологістю, оскільки воно може загинути”, – зазначила Тетяна Горай.
Навесні, за її словами, не можна допускати різкого прогрівання. Щоб насіння нагрівалося поступово, сховище провітрюють уночі або в холодні дні.
Комплекс дотриманих умов дозволяє зберегти біологічні властивості насіння, його структурний стан і значно подовжити господарське довголіття, що безпосередньо впливає на результат посівної кампанії.
