У Житомирському драмтеатрі ім. І. Кочерги відбувся особливий показ вистави “Мами” за новелами Марії Матіос. Постановку присвятили матерям і дружинам українських воїнів, які загинули на війні, і вона стала другою зупинкою всеукраїнського туру Рівненського драмтеатру.
Режисерка та авторка інсценізації Анжеліка Чорнойван розповіла, що робота над виставою тривала з лютого, а найскладнішим етапом стало адаптування текстів Матіос для сцени. За її словами, сила авторського слова вимагала максимально делікатного підходу.
“Марія Василівна пише настільки правдиво, чесно, що кожне її слово коротити дуже важко. Це вистава-терапія, де мами діляться своїми історіями і підтримують всіх, хто переживає таку саму біду”, — зазначила Анжеліка Чорнойван.
У залі було багато жінок, чиї сім’ї втратили рідних на фронті. Для них вистава стала можливістю не лише побачити історії, схожі на власні, а й відчути спільність і підтримку.
Матір загиблого військовослужбовця Ніна поділилася, що сприймає тему постановки дуже гостро.
“У мене був єдиний син, який загинув 5 квітня 2022 року. Мені це близьке, бо я залишилася одна. Хочеться, щоб про них і про нас пам’ятали”, — сказала жінка.
На виставу прийшла і Людмила, дружина полеглого воїна. Вона наголосила на важливості того, щоб суспільство не оминало увагою біль родин загиблих.
“Дуже важливо, щоб люди, яких таке горе не спіткало, не були байдужими. Хоча б слово підтримки багато значить”, — поділилася Людмила.
Актори Рівненського театру зізнаються, що грати у виставі непросто. Віталій Головецький розповів про роль хлопця, який іде на війну після нещасного кохання.
“Це дуже важка вистава. Коли чуєш, як у залі плачуть сотні людей, це не може не торкати”, — говорить актор.
Ніна Ніколаєва, яка зіграла Веронцю, підкреслила відповідальність перед тими, хто пережив непоправні втрати.
“Ми граємо для людей з раною в серці. Це не просто роль, це місія — щоб мами не залишалися наодинці зі своїм горем”, — зазначила акторка.
Художній керівник театру Володимир Петрів повідомив про ще один важливий задум, пов’язаний зі спектаклем. Разом з Марією Матіос вони планують створити книгу пам’яті.
“Ми збираємо листи від матерів у містах, де показуємо виставу. Потім їх оцифруємо, відскануємо і видаватимемо у цифровому та друкованому форматах”, — сказав він.
Після Житомира постановка поїде до Луцька, а фінальний показ туру заплановано у Києві восени наступного року.
