Київський історик та боєць Збройних сил України Ілля Сигачов, перебуваючи на навчаннях у Житомирі, зібрав власну міні-експедицію містом. За кілька днів він відзняв майже два десятки старовинних дверей у центральній частині міста та опублікував їх у соцмережах із детальними описами. Метою такого допису, за словами автора, є не лише привернути увагу до збереження історичної архітектури, а й підтримати свій військовий підрозділ — «ударні крила», для якого він оголосив збір на мікроавтобус вартістю 250 тисяч гривень.
Причиною для публікації стала новина про реставрацію одних із житомирських історичних дверей. Саме тоді Сигачов вирішив поділитися власною колекцією та показати, наскільки багатим на архітектурні артефакти є Житомир. У своєму дописі він назвав місто «несподівано щедрим на старовинні деталі, що зберегли дух кількох епох».
Архітектурний зріз міста крізь двері
Сигачов описав кожен об’єкт професійно — як історик та дослідник архітектури.
Михайлівська, 3. Двері будинку колишнього Азово-Донського банку зразка 1910-х виконані в стилі модерн-бароко. Вони зберегли іонічну капітель, фрамугу складної форми та характерні розетки.
Перемоги, 14. Масивні неовізантійські двері Спасо-Преображенського собору з величезною фрамугою та різьбленими елементами, що нагадують готичний масверк. Надпис у стилі в’язі та образ Спаса Нерукотворного роблять їх одним із найпомітніших дверних ансамблів міста.
Дмитрівська, 5 та 7. Історик порівняв оригінальні та пізніші двері будинку, де народився Сергій Корольов. Сусідні двері допомагають визначити, як виглядав первісний вхід у будинок кінця XIX століття.
Майдан Замковий. До кафедрального костелу Святої Софії ведуть три групи барокових дверей, рясно декорованих листям аканта та масивними накладками. Центральний портал увінчаний композицією з релігійною символікою, яку автор назвав «дивом, що пережило владу імперій».
Бориса Тена, 30. Двері в стилі неоренесансу та необароко до будинку 1880–1890-х років вражають кількістю збережених деталей — від арок і колон до орнаментованого русту.
Університетська, 54 та Старий Бульвар, 20. Тут Сигачов звертає увагу на рідкісні декоративні елементи: дерев’яний трикутний фронтон, фігурні фільонки, розетки з головою лева.
Шляхетна, 9 та Лисенка, 1/14. На Шляхетній збереглися конструктивістські двері 1930-х з елементами старішої фрамуги. А за адресою Лисенка, 1/14 він зафіксував «найяскравіший приклад втрати автентичності», де частина історичного входу лишилася, а інша — замінена дошками.
Фещенка-Чопівського, 20 та 23. Саме двері на цих будинках надихнули історика опублікувати весь архів житомирських світлин. Одні — у стилі неокласицизму з характерним флорентійським рустом, інші — необарокові, і нині перебувають у процесі реставрації.
Колекція, що переросла у місію
Сигачов займається фотографуванням старих дверей понад п’ять років. Його архів налічує кілька тисяч світлин з різних міст України — від Львова і Києва до Чернігова та Херсона. Каже, що це хобі виникло ще в дитинстві, коли він годинами блукав старими будівлями, досліджуючи їх оздоблення.
Тепер він планує створити інтерактивну мапу історичних дверей України.
Окремо автор наголосив: увага до архітектурної спадщини — не менш важлива, ніж відновлення її під час війни. «Це простір нашої історії, який ми маємо зберегти для майбутніх поколінь», — зазначив він.
Разом із публікацією історик закликав підтримати його підрозділ ЗСУ, для якого збирає кошти на мікроавтобус.
