Олевська міська рада на Житомирщині звернулася до Міністерства освіти і науки України з проханням відтермінувати зміну статусу місцевих шкіл. Депутати наполягають – у прикордонній громаді в умовах воєнного стану запроваджувати нову модель ліцеїв без додаткового часу та ресурсів небезпечно й нереалістично.
Відповідне рішення ухвалили 4 грудня під час сесії Олевської міської ради. Звернення підтримали всі 18 депутатів, присутніх у залі.
Що змінює реформа в Олевській громаді
Олевська громада вже має затверджений план трансформації та оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти на 2024–2027 роки в межах реформи Нової української школи. Документ передбачає, що з 1 вересня 2027 року на базі Олевського ліцею №2 має запрацювати єдиний академічний ліцей замість 17 нинішніх закладів.
Уже з 1 вересня 2026 року до цього ліцею мають перевести 459 дев’ятикласників із 16 ліцеїв громади. Саме це рішення викликало найбільший спротив серед батьків, розповіла на сесії заступниця начальника відділу освіти Олевської міськради Алла Гаврилюк.
«Під час громадських обговорень усі батьки проголосували проти пониження ступеня закладів і закликали звернутися до Верховної Ради та уряду з проханням відтермінувати навчання десятикласників в академічному ліцеї з 1 вересня 2026 року. Батьки наголошували, що це може призвести до переходу частини учнів на екстернат», — зазначила вона.
Дистанції, заміновані дороги і відсутність автобусів
За словами Алли Гаврилюк, Олевська громада має додаткові ризики, пов’язані з близькістю до кордону та наслідками війни. Частина доріг у громаді замінована, а великі відстані між населеними пунктами роблять щоденне підвезення дітей до єдиного ліцею проблемним без створення пансіону.
Вона навела конкретні відстані до Олевського ліцею №2 від закладів освіти в селах громади. Від Копищенського ліцею це 52 кілометри, від Замисловицького – 44 кілометри, від Новоозерянського – 42 кілометри, від Хочинського – 35 кілометрів, від Майданського – 32 кілометри.
Чиновниця додала, що до логістичних ризиків додаються фінансові. Наразі громада щомісяця витрачає до 350 тисяч гривень на підвезення 426 дітей. Якщо доведеться возити ще й дев’ятикласників, навантаження на місцевий бюджет суттєво зросте.
«Дороги — у незадовільному стані, також у громаді недостатньо шкільних автобусів. Положення про академічний ліцей Міносвіти досі не затвердило, а заплановані на 2024 рік кошти на підготовку ліцею у сумі 4,6 мільйона гривень так і не були виділені», — наголосила Алла Гаврилюк.
Позиція міської влади
Олевський міський голова Сергій Лисицький нагадав, що питання ризиків реформи для прикордонних регіонів уже підіймав на нарадах у начальника Житомирської ОВА. Водночас він визнав, що процес змін у системі освіти триває по всій країні.
«Реформа освіти йде. Ми рухаємося в її межах крок за кроком. Але звернення не завадить, щоб потім нам не дорікнули, що нічого не робили», — сказав міський голова.
Депутати впевнені, що офіційна позиція від громади необхідна, аби врахувати специфіку прикордонної території та реальні можливості місцевого бюджету при впровадженні нової моделі ліцеїв.
Чого просять у Міносвіти
У своєму зверненні до Міністерства освіти і науки та Асоціації міст України депутати пропонують зробити виняток для нинішніх дев’ятикласників. Йдеться про учнів, які у 2017 році розпочали навчання за 11-річною програмою і мають завершити повну загальну середню освіту у тих самих закладах, де починали.
«В умовах воєнного стану та психологічної вразливості учнів і батьків позитивне рішення дасть можливість забезпечити спокійне завершення навчання в звичному середовищі та зменшити відтік учнів з 10–11-х класів», — йдеться у тексті звернення.
На думку депутатів, відтермінування запровадження академічного ліцею для цієї категорії школярів дозволить громадам якісніше підготуватися до переходу на 12-річну освіту, не створюючи зайвого стресу для дітей, батьків та педагогів.
Нагадаємо, що ще у вересні 2025 року під час громадських обговорень батьки учнів ліцеїв та гімназій Олевської громади не підтримали запропоновану реорганізацію шкіл. Нинішнє звернення до МОН стало продовженням їхньої позиції, уже на рівні офіційного рішення місцевої ради.
