У період моніторингу в Природному заповіднику “Древлянський” вдалося отримати знімок лося європейського, занесеного до Червоної книги України. На тварину натрапили з настанням холодів, коли вона почала переходити на характерне для сезону харчування. Про це розповів заступник директора з наукової роботи заповідника Дмитро Кондратюк.
За його словами, тварину помітили під час спостереження за природним середовищем, коли вона відпочивала серед лісових заростей. Він уточнив, що лосі обирають для лежання ділянки з хорошою видимістю та водночас природним укриттям, а такі перерви допомагають їм відновлювати сили та підтримувати терморегуляцію.
“Лосі зазвичай обирають затишні ділянки лісу для лежання – місця з гарною оглядовістю та водночас природним укриттям. Такі періоди відпочинку є важливою частиною їхнього добового ритму: тварини відновлюють енергетичні запаси, стабілізують терморегуляцію та знижують рівень фізіологічного навантаження”, – розповів Дмитро Кондратюк.
Він також зазначив, що на території заповідника стабільно фіксується приблизно 25–30 тварин. Кондратюк пояснив, що популяція поступово зростає, а сліди й самих лосів регулярно фіксують і камери, і патрулі. Взимку ці тварини шукають ділянки з доступом до корму та захистом від морозів, переходячи на раціон, який включає кору, молоді пагони, гілки дерев, а подекуди й мохи та лишайники.
“Популяція лося поступово збільшується. Ці тварини регулярно потрапляють в об’єктив фотопасток та під час патрулювання території. Взимку лосі шукають ділянки, де легше знайти корм і де є захист від сильних морозів. З приходом холодів вони переходять на “зимове меню”, яке включає гілки молодих дерев, кору, молоді пагони, інколи мохи та лишайники”, – сказав Дмитро Кондратюк.
Він додав, що моніторинг у заповіднику здійснюють за консультативної підтримки Франкфуртського зоологічного товариства в Україні.
Раніше повідомлялося, що у лісових масивах Житомирського Полісся знову з’являлися ведмеді. Востаннє вони мешкали тут у великій кількості понад сто років тому, а на початку осені та влітку 2025 року їх та їхні сліди фіксували на території Поліського природного заповідника.
