Коли збір урожаю вже завершено і грядки спорожніли, настає період, коли слід зосередитись на самому ґрунті, його відновленні та підготовці до наступного сезону. Про те, як восени правильно доглядати за землею, щоб вона була готова до нових посівів, Суспільному розповіла головний спеціаліст відділу контролю у сфері насінництва, розсадництва та якості зерна управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області Тетяна Горай.
Фахівчиня наголосила, що родючість є ключовою характеристикою ґрунту, адже саме вона визначає здатність забезпечувати рослини необхідними поживними елементами, вологою та повітрям для повноцінного росту і розвитку.
«Деградація, виснаження, збіднення ґрунту – питання актуальне для багатьох городників та садівників. Земля поступово виснажується, погіршуються її фізичні властивості, а врожаї стають дедалі меншими, попри регулярне підживлення. Іноді цей процес відбувається дуже швидко, особливо на бідних або механічно складних ґрунтах. Часто здається, що чим краще ми обробляємо ґрунт, тим вищою має бути його якість. Проте насправді часто все відбувається навпаки», – зауважила Тетяна Горай.
За словами представниці Держпродспоживслужби, постійне перекопування, боронування чи розпушування призводить до перемішування шарів, розсіювання органічних частинок вітром і вимивання мінеральних речовин дощами та поливами.
«А головне – землю виснажують культури, які ми вирощуємо, вони активно витягують із ґрунту мінеральні та органічні речовини (азот, фосфор, калій, мікроелементи) для формування зеленої маси, плодів і коренеплодів. Після активного сезону земля збіднюється і вже не може забезпечити повноцінний ріст нових культур. Також рослинні рештки протягом сезону збираються з ділянки, а не розкладаються у ґрунті, поповнюючи її органікою. Плюс ми ще видаляємо бур’яни, що витягують поживні речовини, які не повертаються назад. Тобто порушується природний кругообіг речовин. В результаті ґрунт втрачає здатність до самовідновлення і вже не може обійтися без нашої допомоги», – сказала Тетяна Горай.
Тетяна Горай додає, що погіршення поживних властивостей відбувається здебільшого поступово і зазвичай охоплює два-три сезони, тож своєчасні заходи дають можливість зупинити цей процес та покращити стан землі.
Чому відновлювати ґрунт варто саме восени
Фахівчиня пояснила, що осінь є найдоцільнішим періодом для відновлення родючості, адже саме тоді можна компенсувати запаси поживних речовин, які були активно витрачені протягом періоду плодоношення. Органічні добрива, такі як гній або компост, внесені в цей час, мають кілька місяців, щоб перепріти, розкластися і до моменту весняних посівів перетворитися на форми, доступні для рослин.
Крім того, осіннє перекопування та розпушування сприяє поліпшенню структури землі, її насиченню киснем, а також дає змогу очистити ділянку від рослинних решток, що допомагає зменшити ризики поширення хвороб і шкідників у наступному сезоні, зазначила експертка.
Основні етапи відновлення ґрунту після сезону
Розповідаючи про практичні кроки, Тетяна Горай рекомендує дотримуватися кількох послідовних етапів відновлення ґрунту на городі після завершення сезону.
Перший крок – очищення ділянки. Необхідно прибрати бур’яни, сухе листя, пагони та інші рослинні рештки. Якщо на цих відходах помітні ознаки інфекцій чи хвороб, їх варто не компостувати, а утилізувати окремо.
Наступний етап стосується контролю кислотності. Перед подальшими роботами слід перевірити pH ґрунту. У разі, якщо показник менше 5,5 і ґрунт виявляється кислим, потрібно провести вапнування – агротехнічний захід, що передбачає внесення вапняних добрив (карбонатних або оксидних) для зниження кислотності та підвищення pH. Така процедура покращує структуру ґрунту, стимулює діяльність корисних мікроорганізмів і сприяє кращому засвоєнню поживних речовин рослинами. Зазвичай її виконують раз на 3-4 роки, а між вапнуванням та внесенням добрив потрібно зробити технологічну перерву щонайменше на один місяць.
Окремо фахівчиня звертає увагу на перекопування та розпушення. Восени ґрунт варто перекопувати глибше, ніж навесні, ретельно видаляючи корені бур’янів. Така обробка покращує аерацію. Якщо ж земля важка й надто ущільнена, до неї рекомендують додати пісок або розкислений торф для кращого розпушення.
Фінальний елемент цього комплексу – внесення добрив. На підготовленій ділянці можна посіяти сидерати як пізній пожнивний посів для природного поповнення запасів поживних речовин. Водночас можливе застосування традиційних добрив, передусім органічних. Тетяна Горай зауважує, що сіяти сидерати доцільно ще в серпні, а загортати їх у ґрунт варто наприкінці жовтня – на початку листопада, щоб забезпечити успішну мінералізацію.
Добрива для осіннього відновлення родючості ґрунту
За словами Тетяни Горай, для прискорення регенерації ґрунту та покращення його стану потрібні правильно підібрані добрива, які поділяються на мінеральні та органічні.
«Мінеральні препарати – це джерело швидко засвоюваних поживних речовин, але вони, на жаль, не впливають позитивно на структуру ґрунту. Значно кращим рішенням є органічні добрива. Вони більш дружні до довкілля, а головне – природним шляхом збагачують ґрунт гумусом і цінними елементами. Саме тому органіка незамінна на екологічних присадибних городах. Варто уникати внесення свіжого гною під буряк, моркву, горох, біб, квасолю та редиску. Ці культури чутливі до надмірного вмісту поживних речовин», – сказала фахівчиня Держпродспоживслужби.
Вона додає, що важкі городні ґрунти зазвичай удобрюють гноєм приблизно раз на 4 роки, тоді як на легких ґрунтах таке внесення доцільне раз на 2-3 роки.
Засоби для осінньої регенерації ґрунту на грядках
Розповідаючи про практичні рішення, Тетяна Горай зазначила, що для відновлення ґрунту на городніх ділянках найкраще підходять органічні добрива та спеціальні осінні суміші. Серед рекомендованих варіантів вона назвала кілька основних груп.
Одним із базових засобів є перекомпостований або гранульований гній, який забезпечує тривале живлення ґрунту. Він поступово віддає поживні речовини та покращує структуру землі.
Ще один варіант – курячий послід, що є більш концентрованим порівняно з гноєм і містить більшу кількість фосфору, азоту та калію.
Зрілий компост фахівчиня описує як матеріал, що суттєво покращує структуру ґрунту і його аерацію, підвищує здатність утримувати вологу, збагачує землю гумусом і слугує джерелом живлення для корисних ґрунтових мікроорганізмів, які беруть участь у розкладанні органічних решток.
Серед зелених добрив (сидератів) Тетяна Горай згадує ріпак озимий, жито озиме, гірчицю, олійну редьку, які збагачують ґрунт азотом та іншими елементами. Вона наводить приклад: заорювання у ґрунт 30-40 тонн на гектар зелених добрив може дати 150-200 кілограмів азоту і помітно покращити вміст гумусу, що за ефектом відповідає 30-40 тоннам гною на гектар.
Окремо фахівчиня звертає увагу на осінні багатокомпонентні мінеральні добрива, які забезпечують комплексне живлення рослин, а також на гумати – біологічно активні сполуки, що поєднують властивості органічних добрив та біостимуляторів. Такі речовини покращують засвоєння поживних елементів і вологи, активізують мікрофлору ґрунту та підвищують стійкість рослин до стресових умов. З економічного погляду це вигідний варіант: один кілограм гумату калію, за її словами, еквівалентний приблизно 30 тоннам перегною.
Серед інших засобів вона називає деструкцію пожнивних решток препаратами для пришвидшення їх розкладання. Одна тонна розкладеної соломи, як зазначається, дає ефект, співмірний приблизно з 3,5-4 тоннами гною. Застосування деструкторів дозволяє швидко прибрати з поля рештки, збагатити ґрунт органічною речовиною та азотом.
«Варто нагадати, що варварську практику спалювання стерні та соломи на полях потрібно назавжди залишити в минулому, адже це в прямому сенсі – гроші на вітер та велика шкода для родючого шару ґрунту», – додала Тетяна Горай.
Вплив мінеральних добрив на загальну родючість
Фахівчиня Держпродспоживслужби звернула увагу і на особливості дії мінеральних сполук. На її думку, особливо ті з них, що добре розчиняються у воді, зазвичай забезпечують живлення рослин лише протягом обмеженого часу, а потім втрачаються у ґрунтовому середовищі.
«У деяких випадках це так: певні добрива швидко вимиваються з водою у нижні шари ґрунту або трансформуються в ході багатоступеневих хімічних реакцій у нерозчинні сполуки», – сказала Тетяна Горай.
Водночас, за її словами, спільне застосування мінеральних і органічних добрив може мати позитивний комплексний вплив на родючість ґрунту. Такий підхід:
збільшує вміст гумусу;
підвищує вологоємність і водопроникність;
зменшує щільність ґрунту.
«Однак це можливо лише за грамотного та своєчасного внесення мінеральних добрив. Використання традиційних мінеральних сумішей – суперфосфату, азофоски, карбаміду, селітри (кальцій-аміачної, магній-аміачної), калімагнезії та інших у суворій відповідності з рекомендованим дозуванням дозволяє організувати сезонне живлення рослин та підвищити родючість. Сюди варто додати окремі мікродобрива або мікроелементні комплекси, які забезпечують повноцінний розвиток рослин на всіх етапах вегетаційного періоду», – розповіла фахівчиня.
Земельна ділянка одного з фермерських господарств. Суспільне Вінниця
За словами Тетяни Горай, важливим інструментом підтримки родючості є сівозміна, тобто чергування культур з різними потребами щодо поживних речовин і ґрунтових умов у часі та просторі. Включення до неї бобових культур, здатних завдяки біологічному азотофіксуванню збагачувати ґрунт азотом, вона вважає особливо корисним.
«Поліпшити ґрунт на ділянці можна і без глобального втручання та суттєвих витрат. Для цього потрібно системно підійти до внесення різних добрив та деяких базових речовин. За кілька сезонів ви помітите, що врожаї збільшилися, а сам ґрунт ожив. Відновлення родючості ґрунту – процес довготривалий та вимагає інтегрованого підходу. Використання органічних добрив, вдосконалення сівозміни, вапнування, застосування стимуляторів росту та глибока оранка можуть суттєво покращити стан виснажених ґрунтів, забезпечуючи стабільний врожай та високий дохід аграріїв», – наголосила Тетяна Горай.
