42-річна малинчанка Юлія Бубнова вже понад шість років системно тренується. Її шлях у спорт почався з реабілітації через проблеми зі здоров’ям, але згодом привів до великої любові до штанги та помосту. Зі слів спортсменки, вона має звання майстра спорту з пауерліфтингу та станової тяги, а також майстра спорту міжнародного класу зі станової тяги у віковій категорії 40–49 років.
У жовтні 2025 року на змаганнях із двоборства, де виконувалися жим лежачи та станова тяга, Юлія показала суму 245 кілограмів і підтвердила норматив майстра спорту у віковій групі 40–49 років. Вона каже, що у центрі її історії не лише кілограми, а насамперед енергія та впевненість, які допомагають іти далі попри будь-які труднощі.
Від легкої атлетики до боротьби за здоров’я
Із дитинства Юлія тягнулася до спорту. На уроках фізкультури обирала метання диска, а заняття у ДЮСШ з легкої атлетики допомогли їй зробити перші кроки до дисципліни та витривалості. У 25 років жінка серйозно занедужала та відчула проблеми з ногами. Спершу це здавалося не надто небезпечним, але з часом довелося присвятити лікуванню багато зусиль і звернутися до реабілітолога.
Несподівана перша перемога
Після курсу реабілітації Юлія прийшла до тренажерної зали в місцевому спортклубі, щоб укріпити м’язи та тримати їх у тонусі. У 2021 році вона взяла участь у міських аматорських змаганнях на майданчику воркауту. Попри скепсис оточення, виконала вправи з власною вагою та перемогла. Призом став тримісячний абонемент у клуб, з якого і почалися її регулярні 3–4-годинні тренування тричі на тиждень.
Пауерліфтинг та його особливості
Юлія згадує, що поступово відмовилася від знеболювальних для спини, а головні та м’язові болі відступили. Вона обрала пауерліфтинг, бо це про адреналін і рух меж. З кожною спробою підняти на 10–20 кілограмів більше організм протестує, але саме подолання опору і дарує відчуття свободи. За її словами, кайф не тільки в результатах, а в усвідомленні, що можеш більше, ніж учора.
Перші старти і визнання на помості
Дебют на офіційних змаганнях відбувся у 2022 році в Києві, де Юлія виступала у становій тязі та виконала норматив майстра спорту. Впродовж шести років вона конкурувала з учасницями від 23 до 50 років, зібрала низку нагород і визнань.
На турнірі федерації UPC у квітні 2023 року спортсменка встановила європейський та національний рекорд у становій тязі — 162,5 кілограма у ваговій категорії до 100 кг. Через рік, за словами Юлії, вона стала рекордсменкою України в пауерліфтингу, зібравши у триборстві 360 кілограмів у категорії до 90 кг.
У лютому 2025 року на змаганнях вона оформила одразу два рекорди України у ваговій до 90 кг: 172,5 кілограма у становій тязі та 75 кілограмів у жимі лежачи. А у жовтні 2025-го в двоборстві (жим лежачи плюс тяга) показала сумарні 245 кілограмів.
Сімейна мотивація і приклад для сина
До занять спортом Юлія заохотила й свого сина Іллая. У 2023 році він підняв 80-кілограмову штангу на чемпіонаті України з пауерліфтингу та окремих вправ, а у квітні 2025 року виборов друге місце в жимі лежачи на національних змаганнях. Для Юлії це окрема гордість і додатковий стимул не зупинятися.
Підтримка, випробування і психологія спорту
На турнірах, розповідає спортсменка, вона часто відчуває неабияку увагу публіки. Особливо тоді, коли на поміст виходить жінка 40 плюс і піднімає ваги, що під силу не кожному чоловікові. Складність додає і те, що її тренер нині служить у Збройних силах України. Вони координують навантаження дистанційно, коригуючи план підготовки. Невдачі на змаганнях теж трапляються, але Юлія вчиться сприймати їх спокійно, фокусуючись на процесі та дисципліні.
«Мені важливо залишатися у формі, яка мені комфортна»
Зараз вага Юлії — 88 кілограмів. Вона прагне перейти у категорію 82 кг, аби мати ширше коло суперниць, але водночас підкреслює, що комфорт і функціональність тіла — пріоритет. Вона приймає свої пропорції, бо саме м’язова маса дає змогу працювати з великими вагами. Схуднення для неї можливе, але лише виважене і без втрати сили.
Життя поза спортом
Окрім штанги, Юлія любить в’язати та доглядає свого пса Нільса. Раніше займалася квітами, весільним декором, бухгалтерією, пробувала тренування на пілоні. Каже, що пілон вимагає колосальної праці, а спортсменки, які ним займаються, неймовірно сильні. Сьогодні вона і далі шукає себе в різних захопленнях, але спорт залишився стрижнем її повсякдення.
Поради жінкам після 40
Юлія переконана, що з віком фігура змінюється, та багато вирішує режим і рухливість. Якщо робота сидяча, варто стежити за харчуванням, більше ходити, додавати прості вправи вдома. Вона радить нарощувати м’язи, бо це інвестиція у здоров’я і незалежність у майбутньому. Щоденні прогулянки з Нільсом — її мінімум активності, який допомагає підтримувати тонус.
Мета — допомагати іншим
У планах Юлії — пройти навчання і допомагати людям у тренуваннях та реабілітації, зокрема жінкам і тим, хто відновлюється після поранень. Вона каже, що багатьом заважає сором та страх оцінок, але саме прийняття себе і маленькі кроки дають великий результат. Якщо їй вдасться бодай кільком людям повернути віру у власні сили, значить, її шлях і щоденні тренування недаремні.
