Гучні реформи проти дитячої безпеки. Житомирська область опинилася в епіцентрі серйозного скандалу через катастрофічні наслідки ліквідації інтернатних закладів.
Регіональна влада звітує про значні успіхи. Житомирщина офіційно вважається лідером із впровадження системи деінституалізації та відмови від цілодобового виховання неповнолітніх державою.
Проте офіційна статистика демонструє жахливі рекорди. Протягом 2025 року область посіла перше місце в Україні за кількістю кримінальних справ щодо сімейної жорстокості.
Правоохоронці зафіксували сорок вісім таких проваджень. Журналісти Суспільного зібрали та детально проаналізували дані від Житомирської ОВА, обласної прокуратури та Нацполіції.
Масштабне реформування системи опіки стартувало в серпні 2017 року. Тоді Кабмін затвердив довгострокову Національну стратегію реформування інституційного догляду, яка розрахована до 2026 року.
Профільне Міністерство освіти і науки України активно просуває нову концепцію. Головна мета змін – розвиток соціальних послуг безпосередньо всередині громад.
Держава прагне максимально допомогти родинам у складних життєвих обставинах. Це має стимулювати батьків виховувати дітей самостійно, а не віддавати в інституції.
Показники наступного року мають стати критично низькими. Згідно з планом МОН, в інтернатних установах повинно залишитися менше ніж 0,5% від загальної кількості малечі.
Для решти передбачені малі заклади сімейного типу. Керівні принципи ООН також наголошують – альтернативний догляд має застосовуватися лише в крайніх випадках.
Однак народний депутат України та голова профільної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради Павло Сушко розкритикував такий підхід. Він вважає це гонитвою за цифрами.
“Інтернати в тому понятті, як сирітські інтернати, вони так і залишилися цими інтернатами, але зі зміненою табличкою, як спортивний ліцей, музичний ліцей, тобто реформований. А ось, яким чином досягалися показники, то ліквідовували спеціальні школи і дітей просто відправляли додому. Ми, коли створювали ТСК, виявили цей обман, що близько 50 шкіл було зачинено, ліквідовано, а 10 тисяч дітей приблизно попали в статистику, як влаштовані в сімейні форми виховання. Наче вони знайшли собі нову сім’ю, а вони просто повернулися до своїх батьків”, — сказав Сушко.
Житомирщина офіційно стала експериментальним майданчиком для цих нововведень ще десять років тому. Програма передбачала активне відкриття прийомних та патронатних родин.
Начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко публічно заявляв про лідерство регіону. Про це посадовець відрапортував безпосередньо під час спеціального засідання ТСК.
“Що стосується, знову ж таки, патронатних сімей, за останній рік Житомирщина створила найбільше патронатних сімей. 2025 рік – 20. Це найбільше в Україні. Чи достатньо? Ні, звісно, ні. На жаль, залишаються ще громади, які не прониклися, але мы працюємо з ними для створення патронатних сімей. Робота проводиться”, — сказав Бунечко.
Офіційні звіти служби у справах дітей підтверджують створення у 2025 році двадцяти патронатних родини. Також в області відкрили 25 прийомних сімей та 10 дитячих будинків сімейного типу.
Водночас загальнонаціональна тенденція виявилася абсолютно протилежною. За словами Сушка, загальна кількість прийомних сімей в Україні впала з 4615 до 4033 установ.
“Тобто кількість закритих прийомних сімей, ДБСТ, патронатних сімей вона більше, ніж та, яка відкривається. Така динаміка показує, що діти десь “зависають”. І якщо ми кажемо, що діти десь “зависають”, якщо прийомних сімей не вистачає, а інтернатні заклади закриваються і є фактично заборона влаштування в інтернатні заклади, то діти “зависають” або в лікарнях, або перебувають в сім’ях, звідки їх не вилучають. І ось причиною створення тимчасової слідчої комісії саме вже як остання крапля була Житомирщина”, — сказав Павло Сушко.
Останньою краплею для скликання ТСК стали кричущі випадки у Радомишльській громаді. Вони яскраво продемонстрували недоліки чинної системи догляду.
Перший інцидент набув значного розголосу в соцмережах 20 вересня 2025 року. Тоді небайдужий водій підібрав на трасі хлопчика, який втік від домашнього знущання батька.
Реакція місцевих правоохоронців виявилася надто запізнілою. Пресофіцерка поліції області Альона Науменко підтвердила – кримінальне провадження щодо батька відкрили лише після скандалу в інтернеті.
Радомишльський міський голова Володимир Тетерський заявив, що дитину з неблагополучної родини так і не вилучили. Владна структура лише розглядала таку можливість.
Ситуація в громаді залишалася критичною. На кінець 2025 року там повноцінно функціонували лише одна патронатна та дві прийомні родини.
Наступна трагедія сколихнула Радомишльщину вже у жовтні 2025 року. У селі Котівка п’яний чоловік зарізав дружину та завдав понад 30 ударів дев’ятирічній доньці.
Обидві жертви померли на місці злочину. Батьків раніше офіційно позбавили прав на виховання п’ятьох дітей, проте малечу чомусь вчасно не забрали з небезпечного житла.
Покарання для відповідальних чиновників не забарилося. Вже 18 грудня керівниці місцевої служби у справах дітей офіційно висунули підозру у службовій недбалості.
Загалом від різних злочинів в області постраждали 52 дитини. Прокурори зафіксували випадки зґвалтувань, розбещення, злісного невиконання батьківських обов’язків та сексуального насильства.
Суспільне звернулося за роз’ясненнями щодо повної статистики за 2018-2026 роки.
“Загальна кількість правопорушень, облікованих у звітності прокуратури за 2025 рік становить 414 випадків, з них 184 закрили, а 262 надіслали до суду з обвинувальним актом. Далі надаємо перелік: вчинення дій сексуального характера з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку — з 18 зафіксованих правопорушень до суду у 2025 скерували 13, розбещення неповнолітніх – з 5 облікованих скерували 2, злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування — 3 правопорушення, з яких до суду скеровано 1; неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей — 2 правопорушення, до суду не скерували жодного, а також втягнення неповнолітніх в протиправну діяльність — всі 5 правопорушень скерували до суду”, — йдеться у відповіді на інформзапит.
“Робота проводиться. Ми не закрили жодного закладу від початку роботи першої ТСК, яка відбулася в нас тоді у 2020 році, і ми дуже живо тут дискутували. Я ж виконую державну політику, я її не формую. І я виконую свою роботу досить якісно протягом шести з половиною років. На жаль, так, дійсно, в нас є факти, і недолугість системи, я прогалини знаю не гірше, ніж ви. Просто я виконую державну політику, а формують її зовсім інші люди”, — сказав Віталій Бунечко.
Народні депутати категорично відкинули подібні виправдання обласних посадовців. Павло Сушко наголосив – будь-який керівник зобов’язаний насамперед аналізувати реальні наслідки своїх рішень.
“Він повідомляв, що він виконує вимоги закону. Вимога закону — збереження життя дитини, все. І людина, яка на посаді, вона має робити все, щоб зберегти життя дитини”, — сказав Сушко.
За останніми даними, станом на 30 квітня 2026 року сімейними формами виховання на Житомирщині охоплено понад сімсот сиріт. Ще 64 дитини перебувають у спеціальних центрах реабілітації.
Кількість класичних інтернатів у соціальній сфері за останні роки суттєво зменшилася. Зараз у регіоні діє лише один подібний обласний заклад – Новоборівський будинок-интернат.
Департамент освіти і науки ОВА також прозвітував про ліквідацію застарілих інтернатів у своїй мережі. Замість них створили два сучасні навчально-реабілітаційні центри.
“Разом з тим з метою підвищення якості освітніх послуг для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку, їх інтеграції в суспільство шляхом здійснення комплексних реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення здоров’я, здобуття освіти відповідного рівня, розвиток та корекцію порушень упродовж 2019-2026 років шляхом реорганізації спеціальних шкіл було створено Бердичівський та Потіївський навчально-реабілітаційний центри (Бердичівський утворений у 2025 році)”, — йдеться у відповіді на запит.
Окремо одинадцять важкохворих дітей отримують паліативну допомогу в обласному медичному центрі. Також у системі діють два заклади інституційного догляду для малечі у складних обставинах.
Журналісти додатково надіслали офіційний запит до Житомирської ОВА 27 травня. Редакція прагнула отримати розлогі коментарі щодо головних проблем реалізації реформи.
Відповіді від обласного керівництва досі немає. Медіа продовжує очікувати на офіційні пояснення від представників ОВА.
