У Звягельській громаді запровадили нову модель утримання місць поховань. Відтепер місцеве комунальне підприємство надає платні послуги з благоустрою та прибирання могил. Це рішення має стати виходом для тих, хто через об’єктивні обставини не може самостійно прийти на цвинтар, а залучені кошти допоможуть покращити стан всієї території кладовищ.
Деталями ініціативи поділився Олег Годун, який очолює управління житлово-комунального господарства та екології Звягельської міськради, під час виступу на Українському радіо Житомир.
Масштаби господарства та зони відповідальності
Наразі під опікою громади перебуває 17 об’єктів: 5 міських цвинтарів та 12 сільських, що розташовані у старостинських округах. Лише в межах міста площа поховань сягає близько 20 гектарів.
Ситуація з персоналом залишається непростою. Бюджетні обмеження дозволяють залучати лише по одному працівнику на кожне міське кладовище. Обов’язки комунальників чітко регламентовані: вони дбають про доріжки, місця загального користування та сектори, де поховані військові. Проте догляд за конкретними родинними могилами завжди залишався справою близьких.
Чому виникла потреба у платних послугах
Поштовхом до створення сервісу став запит від самої громади. Багато людей змінили місце проживання, поїхали в інші регіони чи за кордон після початку повномасштабного вторгнення. Стан здоров’я літніх мешканців також часто не дозволяє їм виконувати важку фізичну роботу.
Влада вирішила легалізувати та систематизувати цей процес, запропонувавши офіційну альтернативу приватним домовленостям.
“Ми над цим попрацювали й сформували тарифну політику. Тобто залишили людям вибір. Вони можуть домовитися зі своїми рідними, близькими чи друзями, які перебувають у нашому місті. Багато хто так і робить. Хтось домовляється із людьми, які живуть поруч із кладовищами. У них є контакти, вони знають один одного в обличчя. Є навіть така практика: людина сфотографувала могилу до прибирання, потім після – і надіслала це рідним. Паралельно ми створили альтернативу: наше комунальне підприємство може надати таку послугу офіційно, на платній основі. Її можна попередньо оплатити через комунальні сервіси. Тобто ми організували цей процес так, щоб людям було максимально зручно скористатися послугою в межах нашої громади”, – пояснив Олег Годун.
Спектр робіт та механізм замовлення
Кінцева ціна сервісу не є фіксованою, оскільки вона напряму залежить від побажань замовника та стану об’єкта.
“Як і будь-якая послуга, вона має мінімальний і максимальний обсяг робіт. Тут усе залежить від розміру пам’ятника та від того, що саме людина хоче зробити: можливо, висадити квіти, а можливо – просто прибрати. Усі деталі обговорюються телефоном, який вказаний на сайті Звягельської міської ради або комунального підприємства. Під час розмови узгоджуються всі нюанси, після чого виставляється рахунок і визначається обсяг послуг”, – розповів посадовець.
Перелік робіт, які можна делегувати фахівцям, включає:
- очищення ділянки від сухої рослинності та сміття;
- вологе прибирання та миття пам’ятників;
- озеленення та висадку квітів;
- будівельні роботи, зокрема укладання плитки.
Клієнти можуть обрати як разову допомогу, так і оформити довгостроковий догляд, що передбачає візити працівників кілька разів на рік.
Основна аудиторія сервісу
Найбільший попит спостерігається серед вимушених мігрантів та українців, що мешкають за межами країни. Окрім того, послуга стала затребуваною серед місцевих пенсіонерів, яким важко самостійно впорядковувати місця спокою родичів.
Брак робочих рук у комунальній галузі
Реалізація ініціативи відбувається на тлі гострого кадрового дефіциту. Війна суттєво змінила демографічний портрет робітників, які займаються благоустроєм.
“До повномасштабної війни середній вік працівників комунального підприємства становив приблизно 40 – 45 років. Зараз – уже близько 58. І я зараз говорю саме про чоловіків. У нас працюють люди 58, 63, навіть 65 років – це робітники благоустрою, зокрема ті, хто працює на кладовищах. Звісно, можливо, вони вже не так швидко виконують роботу, як цього іноді очікує громада. І фізично їм складніше справлятися з певними завданнями. Але я щиро вдячний їм за їхні старання, за бажання працювати і за те, що вони продовжують робити нашу громаду кращою”, – зазначив Годун.
Куди спрямовуватимуть зароблені кошти
Весь дохід від платних послуг залишиться всередині підприємства. Кошти будуть використані на загальні потреби цвинтарів, які раніше потребували додаткового фінансування.
Пріоритетними напрямками витрат визначено:
- загальне утримання територій;
- регулярне вивезення відходів;
- закупівлю піску, щебню та інших матеріалів;
- облаштування точок з водою для відвідувачів;
- санітарну обрізку старих дерев.
Також ці ресурси дозволять запровадити додаткову матеріальну мотивацію для працівників похилого віку.
Пріоритети та мета нововведень
Кінцева мета проєкту полягає не в отриманні прибутку, а в системному підході до збереження пам’яті. На думку Олега Годуна, це спосіб відновити традицію гідного вшанування предків навіть у складні часи.
