З 1 квітня на території Житомирської області починає діяти щорічна заборона на вилов риби та інших водних біоресурсів. Це пов’язано з початком весняно-літнього періоду розмноження мешканців водойм. Обмеження триватимуть протягом усієї весни та частини літа, проте їх завершення залежить від конкретного типу водного об’єкта.
Державна екологічна інспекція Поліського округу повідомила про введення цих заходів ще 31 березня. Екологи наголошують на важливості збереження популяцій риби у цей вразливий період.
Календар нерестової кампанії
Згідно з чинними Правилами любительського рибальства, встановлено такі часові рамки заборони:
- у водосховищах, ставках та озерах – з 1 квітня до 10 червня;
- безпосередньо у річках та їхніх основних водах – до 20 травня;
- у придаткових водах річкових систем – до 30 червня.
Варто звернути увагу, що на територіях, які належать до природно-заповідного фонду, терміни можуть відрізнятися. У таких випадках тривалість нерестового періоду регулюється окремими положеннями про ці заповідні зони.
Регламент дозволеного лову
Попри суворі правила, рибалкам-аматорам залишили можливість займатися улюбленою справою, але з жорсткими застереженнями. У цей час дозволено лише любительське рибальство з берега у місцях, що не є нерестовищами.
Для законного вилову можна використовувати спінінг з однією штучною приманкою або гачкові знаряддя лову, де кількість гачків не перевищує двох на одну особу. Добовий ліміт залишається стандартним: сумарно не більше 3 кілограмів риби плюс одна крупна особина.
Будь-які інші методи видобутку ресурсів, зокрема промислові сітки, ятери або “павуки”, перебувають під суворою забороною. Також Житомирська ОВА, посилаючись на дані Держрибагентства, нагадала про заборону на рух моторних човнів та інших транспортних засобів на воді, крім спецтранспорту контролюючих органів. Окрім того, повністю припиняється промисловий вилов та підводне полювання.
Санкції та компенсація збитків
Порушникам правил рибальства загрожує відповідальність різних рівнів залежно від тяжкості скоєного:
- адміністративні стягнення у вигляді попередження або штрафу від 34 до 170 гривень;
- за грубі порушення із застосуванням струму, вибухівки чи вогнепальної зброї – штраф від 340 до 680 гривень із обов’язковою конфіскацією знарядь лову;
- кримінальне провадження за статтею 249 ККУ у разі завдання значної шкоди. Це загрожує штрафом від 1700 до 3400 гривень або обмеженням волі терміном до 3 років.
“Окрім штрафів, порушники зобов’язані відшкодовувати збитки за кожен незаконно виловлений екземпляр водних біоресурсів, зокрема: щука – 3 468 гривень; окунь – 3 162 гривні; лящ – 1 649 гривень; лин – 1 598 гривень; карась сріблястий – 1 581 гривня. На територіях природно-заповідного фонду розмір відшкодування шкоди є значно вищим”, – зазначають в інспекції.
